СПОВІДЯМ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СПО́ВІДЬ

У православній і католицькій церкві – обряд покаяння в гріхах перед священиком і відпущення ним цих гріхів; одне з християнських таїнств. Приклади

Вона жалкувала Явдохи: вона бачила тут кару божу. – Отже й померла – без сповіді, без святого причастя... (Панас Мирний)
– З вами, їй-богу, нагрішиш повну хату, ще й кімнату. Ще добре, що перед сповіддю! – говорила Лекерія Петрівна. (І. Нечуй-Левицький)
[Д. Жуан:] Веди ченця, коротша буде справа. Скажи йому, що сповіді бажає всесвітній грішник дон Жуан. (Леся Українка)
Тільки двері відхилила [молодиця] – Чоловік озвався: – Чого тебе на сповіді Батюшка питався? (С. Руданський)
У церкві він буває у великий піст на говіння, щоб принести інспекторові гімназії довідку про сповідь та святе причастя. (Ю. Смолич)
Сповідь – це справа сумління, що вимагає щирості, душевності, чистоти без жодного фальшу. (із журн.)

Відверте признання в чому-небудь, відверта і щиросердна розповідь про щось. Приклади

Вони ще дужче затоваришували. Почалися таємні сповіді важких думок та гадок. (Панас Мирний)
Не знаю я, чи не буде часом Вам нелюбо слухати чужу сповідь, але я просто почуваю потребу висловитись перед Вами. (А. Кримський)
Говорив [Марко] з болем у голосі, краючи сумною сповіддю змучене серце. (І. Цюпа)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.