СПОВІДНИК — ТЛУМАЧЕННЯ

СПОВІ́ДНИК

Священик, який слухає сповідь; духівник. Приклади
  • [Зоня:] Уперше в житті потребую я сповідника. (О. Кобилянська)
  • – Я й перед вами, тату, сповідаюся в цій хвилині. Ви для мене гідний сповідник. (А. Крушельницький)
Особа, що прийшла на сповідь до священика. Приклади
  • Хоч впівголоса перемовляються сповідник і отець духівник, але прихожанам, що стоять неподалік, добре чути всю розмову. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.