СПОВИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Загортати в пелюшки (звичайно немовля). Приклади

Кайдашиха припадала коло свого онука, неначе коло своєї дитини, вчила невістку, як дитину купать, як сповивати. (І. Нечуй-Левицький)
Мар'янка у опочивальні Свого сина ніжно сповива. (Я. Шпорта)
Проснулася [мати] – нема нічого... На сина глянула, взяла Його тихенько сповила. (Т. Шевченко)
Молодиці сповили на лаві колодку, обмотали її повивачем, а Соломія вхопила колодку, взяла її на руки, неначе дитину, і понесла до стола. (І. Нечуй-Левицький)
Випивши по чарці – по другій, молодиці почали дуріти та сповивати повивачем колодку, убгавши її в пелюшки. (І. Нечуй-Левицький)
Сусідка швиденько покупала дитину, загорнула в чисті пелюшки, сповила. (П. Кочура)
* Образно. Раз по раз нагинаються вони [в'язальниці], пригортаючи до себе кожен сніп, мов .. дитя, сповивають перевеслами, ніби сповивачами. (І. Цюпа)
Батрачка Грабчук Сповива дитинча – у ганчірку брудну, У лахміття лляні. (Ю. Гойда)
Напоїли роменом, Сповили тебе В пелюшки шовковії, Кволе та слабе. (Я. Щоголів)
Як народила [Катря] на світ у злиднях – сповила в дрантя, та відтоді вже журба й не покидала. (А. Головко)
* Образно. Нащо ви мені руки зв'язали, Пелюшками мене сповили..? (П. Грабовський)

Загортати, замотувати кого-, що-небудь у щось, чимсь. Приклади

[Ярослав:] Ну що – сповив? (Пробує оповиту ногу). Вперед, нога окута! (І. Кочерга)
Не знаєш ти ще, Харитино, кого будеш перев'язувати... Може, сповиєш у чисті свої полотна і самого хазяїна, порваного кулями, посіченого картеччю... (О. Гончар)
* Образно. Непереможна дрімота напосідала все міцніше й міцніше, кожним своїм подихом, здавалося, млосно сповивала небезпечними тенетами все тіло, наповнювала голову важким свинцем. (О. Донченко)
Сіре каміння випирало повсюди, дерева та дикий виноград сповивали його. (О. Ільченко)
Зеленими .. вусиками він [хміль] обмацував і сповивав кожну цеглину, кожний камінчик. (О. Донченко)

тільки док., перен. Народити. Приклади

Сповила убога мати сина В Моринцях на нашій Україні. (М. Рильський)
Вагітні жінки за щастя мали зустріти його [Козака-Мамая], бувши при надії сповити синка. (О. Ільченко)
Я .. глибоко переконаний у простому, у ясному. Народ тебе сповивав, народ тебе пеленав, тобі народ і силу, і хист, і талант дав. (О. Ковінька)

перен. Оволодівати ким-небудь, захоплювати, заполонювати когось (про почуття, певний стан). Приклади

Легко тріпочеться його серце; дивні якісь радощі .. сповивають його душу... (Панас Мирний)
– У мене сповила серце нудьга, якесь передчуття гризе, – схрестила вона пальці. (М. Старицький)
Його сповила солодка втома. (М. Коцюбинський)
Під цей спокійний, прихильний голос Олену сповила дивна, блаженна дрімота. (Ірина Вільде)
Настала ніч, хороша літня українська ніч, коли вітрець замирає, спека спада, холодок та сон сповиває землю. (Панас Мирний)
Лани в проміння сонце сповиває; у сім промінню [промінні] колос половіє. (Уляна Кравченко)
Рясний присмерк уже сповив вулицю. (Ю. Шовкопляс)
Широку гірську долину пітьмою заливала ніч. Кинула чорний серпанок на гори, скелі, на юрти, сповила столітні кедри. (В. Гжицький)

СПОВИВА́ТИ