СПОВЗАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Повзучи, спускатися з чого-небудь. Приклади

Сповзала [Маруся] по мокрій траві у якусь яму, судорожно-похапливо хапаючися за корінь. (Г. Хоткевич)
Сахно бачила, як з урвища, по скелях і камінні, сповзали люди до води. (Ю. Смолич)
Тамара сповзла з соломи і наблизилася до дверей. (А. Хижняк)
Онисій Каланча впав на коліна і, загрібаючи руками свіжий чорнозем, сповз у яму. (В. Петльований)
* Образно. Бузком зів'яло надвечір'я, І ніч сповза із Арарату... (Р. Братунь)
Шхуна повільно почала сповзати слизьким від олії настилом до ріки. (З. Тулуб)
Стогне Оксень Недомірко і, тримаючись рукою об стіну, повільно сповзає з полу. (І. Цюпа)
Потьє сповз із бочки й поволі зняв картуз. (Н. Рибак)
* Образно. Юрбою турів пагорби дніпрові На водопій сповзали до ріки. (М. Бажан)
Дим із присадкуватих хат сповзає по мокрих стріхах. (П. Панч)
З вершини Ільницького кряжа .. тумани сповзали в долину. (С. Чорнобривець)
Дощ перейшов у мжичку – мабуть, густі осінні хмари зовсім сповзли з гірських вершин і лягли тут, на підгір'ї. (Л. Дмитерко)

Не втримавшись на чому-небудь, поволі зсовуватися, падати. Приклади

Дико скрикнув ординець-татарин, Сповзаючи з високої луки [сідла]. (А. Малишко)
Назустріч нам біг маленький хлопчик, у великій шапці, що все сповзала йому на очі. (О. Копиленко)
Моя машина раз у раз сповзала із слизької, роз'юшеної дороги. (Ю. Яновський)
З останніх сил вона трималась за канат. Але сил не вистачало, і дівчина почала швидко сповзати вниз. (М. Трублаїні)
Перше, що він побачив, – це ясне, як льон, волосся. Біла хустка сповзла .. на плечі. (М. Коцюбинський)
Прокопа так і штовхнуло щось. Сіряк сповз із плеча. (А. Головко)
Окуляри сповзли старому на кінчик носа. (О. Ільченко)
* Образно. Сповзла з блискучого .. місяця хмарка. (Ю. Мушкетик)
Зітхнувши, Марусяк узявся за свій камінь .. Він дійсно лупився від атмосферних змін, і верства за верствою сповзала вниз. (Г. Хоткевич)
Там, де Козача гора зовсім близько присунулась до ріки, берег був крутий і сповзав у воду, оголяючи вузлувате, покручене коріння старих лип. (О. Донченко)
Стоїть ота халупка обшарпана вітрами й негодою, а з-під неї сповзає розмита глина. (М. Стельмах)
Довкола стояв гуркіт оскаженілої води, важкі струмені повільно сповзали з гребінки [греблі] і, як гірський обвал, розбивалися об скелі. (С. Голованівський)
У шибки затуркотів дощик. Товариші хвилинку споглядали, як поволі дрібні краплинки поволокою затягали скло, знеможено сповзаючи вниз. (Олесь Досвітній)
Василь витирав спітніле обличчя, але піт струмками сповзав за комір. (А. Хижняк)
Вино було таке густе, що аж потрібно перехилити келишок. Солодко-терпка маса сповзала на язик. (Ірина Вільде)

Розташовуватися по похилій площині. Приклади

Нижче, туди ік морю [до моря], сповзав поміж синяві груди каміння яро-зелений капорець. (М. Коцюбинський)
Пеньки давно вже залишилися позаду. Стежка почала сповзати вниз по крутому схилу. (Л. Первомайський)
То сповзе [шлях] під зарослі кручі, де зміїні сліди лягли, то зведеться ураз до тучі, де літають гірські орли... (М. Упеник)

Сходити, зникати, оголюючи якусь поверхню. Приклади

Тільки-но сповзав із землі сніг, ледь просихали стежини, Настуся скидала важкі ненависні материнські недоноски. (Ю. Збанацький)
Як тільки сповзли з верхів сніги і гори вкрилися зеленими килимами полонин, на долах .. завирувало життя. (В. Гжицький)

Поступово зникати (про рум'янець, усмішку і т. ін.). Приклади

Зося, широко розкривши очі, ніби вперше слухає тяжку повість села, і ніжний рум'янець, мов тінь, сповзає з її обличчя. (М. Стельмах)
Його усмішка, наче та пишна хризантема, на яку подув морозний вітер, почала поволі блякнути, сповзати з лиця. (Д. Бедзик)
Замість відповіді з вуст молодиці сповзла усмішка. (В. Логвиненко)

перен. Поступово відходити від чого-небудь передового, нового і т. ін.; скочуватися до чогось осудного, небажаного. Приклади

Білорусь уже опинилася у зоні дії європейських санкцій, Росія сповзає у цю зону, ведучи агресивну війну у Чечні. (з газ.)

СПОВЗА́ТИ