СПЛЯЧКА — ТЛУМАЧЕННЯ

СПЛЯ́ЧКА

Фізіологічний стан різко пониженої життєдіяльності організму, подібний до сну, в якому періодично перебувають деякі тварини. Приклади
  • Під час сплячки [тварин] такі процеси життєдіяльності організму, як дихання, виділення, загальмовуються, а харчування не відбувається зовсім. (з наук.-попул. літ.)
  • Факел упав на звіра .. Біль і жар розбудили з зимової сплячки і протверезили звіра. (В. Гжицький)
  • * Образно. Земля неначе от-от позіхне, пробуджуючись від морозяної та буряної сплячки. (Іван Ле)
  • Ніч липнева зводиться від сплячки. (А. Малишко)
  • Коли суворі чукотські морози до дна проморожують ріки, чорна рибка теж закопується у мул або... просто вмерзає у лід. Настає “зимова сплячка”. (з наук.-попул. літ.)
  • Прокидається саламандра від зимової сплячки на початку квітня. (з наук. літ.)
  • У жарку пору слимак за допомогою слизу, який швидко підсихає, приклеює черепашку до стовбура чи гілки дерева і впадає в сплячку. (з навч. літ.)
  • Рання весна – найсприятливіший час для лову змій. Прокинувшись від зимової сплячки, вони поки що малорухливі. (з газ.)
розм. Сонливий стан; важкий, непробудний сон. Приклади
  • Вже при обіді знесилювала його сплячка; ледве додержував [витримував] до кінця. (Л. Мартович)
  • Прокинувся народ від .. сплячки і люто кинувся бити крамарів, мурз, работорговців і лихварів. (З. Тулуб)
  • Кипуча Тамарина натура болісно переносила вимушену сплячку. Вона хотіла ще більше діяти, робити так, щоб видно було плоди її старань. (А. Хижняк)
мед., розм. Те саме, що Со́нна хворо́ба (див. со́нний.). Приклади
  • Під час укусу цієї комахи [мухи цеце] в людську кров потрапляють дрібні паразити, що спричиняють невиліковну, як на сьогодні, хворобу – сплячку. (з наук.-попул. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.