СПАДЩИНА — ТЛУМАЧЕННЯ

СПА́ДЩИНА

юр. Майно і т. ін., що переходить після смерті його власника до іншої особи. Приклади
  • Коли молодому Захарії минуло вісімнадцять літ, він захотів обняти [забрати] своє добро .. і попросив Сергія, щоб віддав йому батьківську спадщину. (І. Франко)
  • – Коли хтось помре, так обертає [староста] спадщину на свою користь при живих спадкоємцях. (З. Тулуб)
  • [Чирва:] Ні, ні, не збивайте мене, одріз [обріз] добра зброя, а моя рушниця – ще краща. Ось вона, моя сестриця й порадниця. Дідівська спадщина... (І. Микитенко)
  • – Дарвіна [твори] ви, отче Вікентію, купляли чи, так би мовити, спадщина? .. – Привіз із собою, – кисло відповідає молодий панотець. (М. Стельмах)
Явища духовного життя, культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх поколінь, від попередників. Приклади
  • Коли нещастям, горем битий Не засклепивсь, не знидів я, А встав, щоби братам служити, То все те – спадщина твоя. (І. Франко)
  • Упродовж кількох місяців у процесі укладання бібліографії Миколи Олексійовича Куліша довелося оглянути його друковану літературну спадщину. (із журн.)
  • Костомаров залишив величезну за обсягом наукову спадщину. (з навч. літ.)
  • Ідейна спадщина.
  • Культурна спадщина сарматів.
  • Політична спадчина.
  • Епістолярна спадщина письменника.
  • Звичайно, партійно-номенклатурне правління – це та спадщина від якої треба відмовлятися. (з наук. літ.)
  • У двадцятому році тиф його не минув. Після тифу спадщина: закостенів хребет. Це важка хвороба. (М. Трублаїні)
  • Ганебна спадщина.
рідко. Те саме, що спадко́вість 1.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.