СПАДКОЄМЕЦЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

СПАДКОЄ́МЕЦЬ

Особа, що одержала спадщину або має право на її одержання. Приклади
  • Обоє старі Моримухи померли, так що Опанас лишився одиноким спадкоємцем своєї батьківщини. (І. Франко)
  • Спадкоємцями можуть бути особи, живі на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, народжені після смерті його. (з мови документів)
  • – Хто? Хто це посміє зробити? – запитав Прохор, нервуючись. – Адже спадкоємцем всього майна лишаюсь я?! – Е ні. Є ще Марія в тебе, сестра твоя... Вона теж спадкоємиця. (А. Шиян)
  • * Образно. Ми – спадкоємці спадків розграбованих. (Л. Костенко)
  • Зрікся я земних нащадків по собі, – адже чернець не має спадкоємців від плоті своєї. (Леся Українка)
  • – Я їх, чоловіків, знаю. Їм обов'язково подавай сина. Спадкоємця! (І. Рябокляч)
  • Князь помер без причастя, без сповіді, найгірше ж – не повідомивши про свою останню волю, не визначивши спадкоємця своєї влади. (П. Загребельний)
  • Спадкоємці Ярослава Мудрого.
перен. Продовжувач чиєї-небудь діяльності, справи, певних традицій і т. ін. Приклади
  • Творчість Т. Г. Шевченка та його спадкоємців.
  • Спадкоємець аристократичного роду.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.