СОТНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
СО́ТНИК
Особа, яка очолювала сотню військову та адміністративно-територіальну одиницю на Україні в 17–18 ст. – сотню призначалася гетьманом або царем.
Приклади
- На чолі сотні стояв сотник, якого обирало козацьке населення полку або призначав гетьман, а іноді й полковник. (з наук. літ.)
- Пишними рядами Виступають отамани, Сотники з панами І гетьмани. (Т. Шевченко)
- Охороняючи гурт людей од яничарів, полягли усі до одного козаки сотника Петра Недолі. (М. Стельмах)
Те саме, що со́те́нний 2.
Офіцерський чину козачих військах дореволюційної Росії, що відповідав чинові поруччика.
Приклади
- З Кам'янця-Подільського – останньої резиденції “головного отамана військ України” Симона Петлюри – крізь лінію фронту пробиралися підполковник політичного відділу Кіндрат Погиба і сотник Данило Підіпригора. (М. Стельмах)
- Троє петлюрівських старшин – полковник, сотник і хорунжий – були зодягнені в барвистий .. одяг. (Ю. Смолич)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
СО́ТНИКІВ
Належний сотникові.
Приклади
- На тую тему вона довго балакала зі своєю тіткою, з котрою їй довелося спати в одній кімнаті в сотниковому дворі. (Б. Лепкий)
- Сотників кінь.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.