СОПІЛКА — ТЛУМАЧЕННЯ
СОПІ́ЛКА
Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами, рід флейти.
Приклади
- Якийсь парубок став грати на сопілці. (Н. Кобринська)
- Його батько робив сопілки з липи й продавав на базарі. (П. Панч)
- * У порівн. – Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає. (І. Нечуй-Левицький)
- Із очерету виріжу сопілку. (Л. Костенко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.