СОЛОНЦІ — ТЛУМАЧЕННЯ
СОЛОНЕ́ЦЬ
част. солонці́, і́в. мн.
Ґрунти степових, пустельних і напівпустеотних зон із вмістом легкорозчинних солей.
Приклади
- Відрізняють солончаки, що містять солі у верхньому горизонті, та солонці, у яких легкорозчинні солі вимиті в глибші шари, а в колоїдній частині залишився увібраний натрій. (з наук.-попул. літ.)
- Попід глинищем, серед колючих хащів та червонястого бур'яну, що росте на солонці, розчищено невеличку нивку. (Леся Українка)
- Меліорація солонців.
- Освоєння солонців.
Озеро або джерело з солоною водою.
Солевитривала рослина родини лободових із соковитим стеблом і колосоподібним суцвіттям.
Приклади
- Солонець трав'янистий – це перша рослина при заростанні солончаків. (з наук. літ.)
- Солонець трав'янистий.
- Червоний солонець.
Ділянка ґрунту із джерелом солоної води.
Місце, де кладуть, розсипають сіль для диких тварин.
Приклади
- Щоб розвести і закріпити в господарстві козуль, тут створено штучні солонці. Молоту сіль кладуть у спеціальні корита, а сіль-лизунець – у розколину пенька. (з наук.-попул. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.