СОКИРА — ТЛУМАЧЕННЯ
СОКИ́РА
Знаряддя для рубання і тесання, у вигляді насадженої на дерев'яний держак залізної лопати, що має гостре лезо з одного боку та обух – з другого.
Приклади
- По обіді Гнат узяв сокиру та подавсь на подвір'я лагодити пліт. (М. Коцюбинський)
- Матвій нарубав вербових кілків і сокирою вбиває їх у берег. (М. Стельмах)
- Стук сокири.
- Тупа сокира.
- * У порівн. – Мовчи! – писнула пані, наскакуючи .. Та зо всього маху, як сокирою, стару по обличчю! (Марко Вовчок)
- – Совинський на дочці Польського оженився... взяв плащувату циганку, з таким носом, як сокира... (Панас Мирний)
- Застряв [Янек] у юрбі, як сокира в деревині, і не міг ані рушити далі, ані повернутися до пана. (З. Тулуб)
Старовинне знаряддя страти і як один із давніх видів зброї.
Приклади
- Прийшов і кат з сокирою, найнятий татарин, котрого Вишневецький держав при своєму дворі. (І. Нечуй-Левицький)
- Для озброєння війська в царських майстернях виготовлялись пластинчаті панцирі, бронзові гостроверхі шоломи, луки й бойові сокири. (з навч. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.