СЛУХНЯНЕ — ТЛУМАЧЕННЯ
СЛУХНЯ́НИЙ
Який слухається кого-небудь, покірний.
Приклади
- У багатого пана було двоє синів. Старшенький удався собі тихий, слухняний, все за книжкою сидів, а меншеньке таке вродилось швидке. (О. Стороженко)
- Хоч він був слухняний і робив все, що хто не казав би, все-таки не обійшлося без нагани й кари. (Н. Кобринська)
- Менший син княгині був слухняний, запобігливий, тихий, і коли б не хлоп'ячий одяг, його можна було б прийняти за дівчину. (С. Скляренко)
- Бійці – переважно вінницькі, подільські, наддністрянські колгоспники – слухняні й працьовиті. (О. Гончар)
- * Образно. І ти, моя єдиная, Встаєш із-за моря, З-за туману, слухняная Рожевая зоре! (Т. Шевченко)
- – Сила і розум людини роблять долю слухняною... (Н. Рибак)
- Він стоїть, як постамент, і наче спирається важкою рукою на слухняне стальне гальмо. (О. Донченко)
- На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний “максим”. (Ю. Яновський)
- Іванко перехоплює кліщі в свої руки і вже сам перевертає залізяку, яка стає слухняною. (А. Хижняк)
- У дужих дні – немов слухняна глина, Покірна волі й пальцям різьбаря. (Є. Плужник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.