СЛОВНИКИ — ТЛУМАЧЕННЯ

СЛОВНИ́К

Зібрання слів (або морфем, словосполучень), розташованих, як правило, в алфавітному порядку, з тлумаченням, поясненням, перекладом на іншу мову або інформацією про предмети, що позначаються словами. Приклади
  • Енциклопедичний словник.
  • Етимологічний словник.
  • Морфемний словник.
  • Орфографічний словник.
  • Перевірити за словником.
  • Словник синонімів.
  • Укладати словник.
  • Робота над словником у видавництві.
  • Уводити слово до реєстру словника.
  • Перші українські словники кінця XVI – початку XVII ст. мали значення своєрідних енциклопедичних довідників. (із журн.)
тільки одн. Сукупність слів певної мови, лексика, яка використовується кимось або на певній території, використовується в чиїй-небудь мові. Приклади
  • Радію кожному слову, що входить у твій [П. Тичини] словник. (М. Драй-Хмара)
  • Словник Михайла Окуня (“Розумний і дурень”) рясніє такими термінами, як “розписка”, “вексель”, “квитанція”, “трактат”, “комерція”. (з наук. літ.)
  • Окремі діалектизми можуть увійти і входять до словника літературної мови, втративши своє вузьке, місцеве значення. (з наук. літ.)
  • Збагатити свій словник.
  • Поетичний словник П. Тичини.
  • Словник поліських народних говорів.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.