СЛАВИТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Звеличувати, прославляти кого-, що-небудь. Приклади

[Михайло (чита газету):] От тобі і старший писар Іван Барильченко! Первокласний [першокласний] артист, всі газети в один голос славлять. (І. Карпенко-Карий)
– Я, цар царів, я, сонця сан могутній, собі оцю гробницю збудував, шоб славили народи незчисленні. (Леся Українка)
* Образно. Сонячний день млосно дихав запашним теплом свіжої ріллі, і дзвінкоголосі жайворонки дружним хором славили весну. (С. Добровольський)
Тут нова хатинка славна, що я не бачив, а ось криниця, що я її не вкмітив [помітив], – додивляюся та дослухаюся та день славлю, що удень усе видно. (Марко Вовчок)
На кладовищі, як опускали в яму домовину і співали піп із гугнявим дячком “вічну пам'ять”, молилася й Катря. Але й знов – і молитви в неї не ті: славила сіре небо й мряку і сиву далечінь, куди ген стеляться невідомі дороги. Хай невідомі, але ж дороги, не яма... (А. Головко)

Оспівувати кого-, що-небудь, співати на честь когось, чогось. Приклади

Поети славили в піснях віддавна Україну. (Леся Українка)
Даремно намагалися сиві бандуристи розважити Тараса, славлячи над величним Дніпром і нічним степом його козацькі подвиги. (О. Довженко)

Поширювати недобру славу про кого-, що-небудь; безчестити, ганьбити. Приклади

А що найпуще [найбільше], так от тії зовиці! ті вже по усім усюдам підуть славити, що невістка не зуміла хороше паски вичинити і не пригляділа, як вона пеклась. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Хівря славить Пріську на всю Мар'янівку: і сяка, і така, і нетіпанка, і нечепуруха!.. (Панас Мирний)
[Ялина:] Ото, нехай Бог боронить, за кого ж маєш ти мене, що думаєш, я буду славити тебе проміж людьми? (І. Карпенко-Карий)
Піду лучче [краще] до шинкарки Горілки нап'юся! Нехай добрі люде славлять, Що в шинку ночую, – Що за тиждень загорюю – За ніч прогайную. (П. Куліш)

розм. Говорити, розповідати щось про кого-, що-небудь. Приклади

Батько її Ковбаня отаманував у Січі і все море сплавав, поринаючи на дно за дорогими тими дукатами й коралями, – так-то люде було славлять. А то ще було кажуть, що він по той бік Дніпра у Польщі якимись козаками орудував. (П. Куліш)
Звідки отой чоловік? Яку він отчизною славить Землю? Якого він роду і де його нива отецька? (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
– Та нехай я тільки його побачу, бабуню, чи справді він такай, як славлять. (Марко Вовчок)
Славлять, ніби молодий отаман – великого розуму козак і в бою звитяжний воїн. (Я. Качура)

заст. Співати величальну пісню.

СЛА́ВИТИ