СЛАВЕТНОГО — ТЛУМАЧЕННЯ
СЛАВЕ́ТНИЙ
Який мав широку славу, популярність; знаменитий.
Приклади
- Йому до вподоби було, що в їх у селі та живе такий великий чоловік, – от цілком так, як город [місто] там якийсь хвалиться іноді своїм славетним ученим чи що. (Б. Грінченко)
- Люди тихо гомоніли, з пошаною розглядаючи славетного полковника. (Я. Качура)
- Він конче мусить відвідати цей славетний заповідник. (Іван Ле)
- За моєї пам'яті вже не було славетної київської “конки” – незграбної споруди на колесах, що пересувалась по рейках, тягнена худющими шкапами... (М. Рильський)
- Хіба можна забута ті славетні тридцяті роки, роки індустріалізації країни. (І. Цюпа)
- Не завадило б нікому – ні малому, ні старому – знати край славетний мій. (М. Упеник)
- Солдат пройшов славетну путь До краю і до дна. І знов пройде, коли пошлють, Коли гукне війна. (П. Воронько)
- Дивним візерунком багато слів пописано край нього [напису] про славу безіменного владаря, змальовано царя славетні вчинки. (Леся Українка)
розм.
Гідний поваги, пошани.
Приклади
- Всякому стало розумно [зрозуміло], який справді славетний та величний у своїй простоті той сільський мир, з которого Квітка вибрав свою Марусю. (Сл. Б. Грінченка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.