СКРИКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СКРИ́КУВАТИ

Раптово, уривчасто видавати крик. Приклади

Нагорювавшися та наболівшися, .. спала [мати] невпокійним сном – то зітхала вона у сні, то знов скрикувала, схлипувала. (Марко Вовчок)
– Ой! – злякано скрикують жінки і разом втискуються у хвіртку. (М. Стельмах)
Ось крізь сон один скрикає Лячно, різко так: Навіть в сні його лякає Газдівський кулак! (І. Франко)
Юрій глянув униз і радісно скрикнув. (В. Собко)
Лише де-не-де спросоння скрикувала самотня сорока. (О. Десняк)
Низько над нами, враз пролетівши, скрикнув птах. (П. Тичина)
За розчиненим вікном вирувало місто, скрикували сирени автомашин. (О. Донченко)
Десь поблизу – безперестанку скрикують гудки кранів і паровозів. (Яків Баш)
Десь за хатою глухо скрикувала коса, котрій виклепували гостре жало. (Ю. Мушкетик)
Місто спало .. А вранці знов скрикнуть бруківки й загримлять... (А. Головко)

Раптово, голосно говорити, вигукувати що-небудь. Приклади

– Здається, вона йде, Килино! – скрикує Параска. – Ти молодша, у тебе очі краще бачать – пізнавай, то не Зінька. (Панас Мирний)
– Альошо! – скрикую я, на ходу припавши до воза. (І. Цюпа)
– Ой Степане Васильовичу! – радісно і лячно скрикує Зося. – Це ви?! (М. Стельмах)
– Що се ти, дурню, наробив! – скрикнула Хвеська. – Нащо ти порізав жупанок? (О. Стороженко)
– Правда? – радісно скрикнув хлопчик, і очі його засяяли, як зірочки. (Григорій Тютюнник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.