СКОРЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СКОРЯ́ТИ

Насильно встановлювати свою владу, завойовувати (країну, місто і т. ін.); підкоряти. Приклади

Протягом століть імператори Східної Римської імперії поширювали межі імперії й скорили мечем велику частину тогочасного світу на заході й півдні. (С. Скляренко)
– Я помру вже скоро, – далі гордо дівчина мовляє. – Але знайте: не скорили і не скорите ніколи ви моєї Батьківщини, де живуть народи вільні. (О. Гуреїв)
Нас нікому не скорити, Бо родина ми одна. (М. Рильський)

перен. Повністю оволодівати чим-небудь, робити придатним для використання; освоювати. Приклади

В центрі уваги нашої літератури стоїть людина, .. що глибокою мислю прозирає таємниці природи, сильною волею скоряє природу. (М. Рильський)
Слухняна стала нам земля – Її скорили наші люди! (І. Нехода)
Вони [руки] будують великі міста, пробивають гори, прокладають залізниці, скоряють моря. (П. Колесник)

Підкоряти своїй волі, своєму впливові, викликаючи довір'я, любов, симпатії і т. ін. Приклади

Красою слова, блиском уяви – він оглушив Марту, скорив, водив за собою. (М. Коцюбинський)
[Жанна:] А ви така ж... Зразу всіх скорили. Добре співаєте... (О. Корнійчук)
– Ну, доповідай, що діється в Дорнау, Іване Петровичу, – сказав він, і це дружнє звертання на ім'я та по батькові остаточно скорило капітана. (В. Собко)

перен. Повністю оволодівати ким-небудь, захоплювати когось (про почуття, думки, стан і т. ін.). Приклади

Він підвів голову, щоб глянути на вогонь, і не помітив, коли знову її опустив. Його скорив кам'яний сон. (Я. Галан)
Мотиви смутку й розпачу не могли скорити ту, що на щиті своєму написала: “убий, не здамся”. (М. Рильський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.