СКОРЯЛИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Ставати залежним від чиєї-небудь влади, виявляти покірність завойовникам, володарям; підкорятися. Приклади

Болгари не скорялись Візантії. У відповідь на жорстоку розправу Никифора каган Крум зібрав велике військо, підняв всю Болгарію. (С. Скляренко)
Він наказує запорозьким молодцям залишатися спокійно по селах, скорятися коронному гетьманові і судовій місцевій владі. (З. Тулуб)
Недобитки січової руїни, хоробріші, завзятіші, не скорились ворогові, звили собі гніздо в Туреччині. (М. Коцюбинський)
Дома тим часом Егіст свій злочин великий замислив: Сина Атрея убив, і народ йому мовчки скорився. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

перен. Ставати повністю освоєним, робитися придатним для використання. Приклади

Любо йому силу свою прикладати, любо відчувати, як перед тією силою скоряється залізокам'яна порода. (М. Ю. Тарновський)
Нам скорилися ріки і гори, І піски невідомих пустель. (М. Упеник)

Покорятися, ставати покірним чиїй-небудь волі, впливу і т. ін. Приклади

Минають роки .. Як і раніше, виводять його на муштру. Та, як і раніше, не скоряється його душа. (О. Іваненко)
Батько кінчає свій вік, а син починає. Синові легше скоритись. (М. Коцюбинський)
Довелось Ользі скоритись і залишитись в селі для зв'язку. (І. Цюпа)
Вперше хлопець відкрито не скорився материній волі. (О. Гончар)
– Вже й тепер чують далекі й близькі народи – піднімається з руської землі сила, і не буде в світі сили, яка б не скорилася їй... (О. Довженко)
Коли її привели в комендатуру на допит, вона, немовби скоряючись натхненню, .. зразу від порога попрямувала до столу й, спритно взявши маузер, що лежав там, застрелила двох офіцерів гестапо й двох солдатів. (О. Довженко)
– Мамо, мамо! – Доччин голос наче теплом обхлюпує жорстке серце матері. Одарка, мимоволі скоряючись ніжній силі, робить рух назустріч дочці. (В. Речмедін)
Скоряючись якомусь передчуттю, поверталася [Олена] не шляхом, а стежкою через молодий лісок. (Ірина Вільде)
Харкевич був певен, що прізвище командира дивізії змусить пихатого лейтенанта скоритись. (С. Голованівський)
Так кортіло до вікна – і діти почали .. хлипати. Але мама гримнула, і доводилося скорятися. (Ю. Смолич)
– Води... – Не можна, товаришу командир. – Дорош скорився. Ліг на траву. (Григорій Тютюнник)
Зорина так наполегливо і ласкаво просила прийти, що мусив [Боровий] скоритися. (Я. Гримайло)
Укритий милом кінь важко хропів, але, скоряючись руці володаря, то злітав на пагорб, то знову спускався в долину. (П. Кочура)
Напівдикі степові коні не одразу скорялися людині. (З. Тулуб)
Почувши наказ, пес не хотячи скорився. Він спинився на місці, але гавкати не переставав. (М. Трублаїні)

Примирятися з чим-небудь, приймати що-небудь, не сперечаючись, без опору. Приклади

Раїса скорилась. Вона з покорою приймала грубість о.Василя. (М. Коцюбинський)
Есесівці тюпали в своїй обвислій, зганьбленій уніформі, опустивши погляди вниз, тупо скоряючись долі. (О. Гончар)
Тільки ж мій дух не схитнувсь, не скорився лихій я негоді, Скупчив всі сили свої – перетерпіти біду. (М. Зеров)

СКОРЯ́ТИСЯ