СКОВУВАЛА — ТЛУМАЧЕННЯ

СКО́ВУВАТИ

Виготовляти куванням; виковувати. Приклади
  • Як почав коваль кувати, то скував таку булаву, що насилу з кузні винесли. (з казки)
  • Наш коваль все кує Та співа – додає: – Хто був на світі всіх розумніш? – Хто скував перший ніж. (П. Грабовський)
  • По кузнях грюкали молоти, бо ж треба було скувати кілька десятків тисяч підків. (О. Ільченко)
  • Вже коли скує дід Півень воза, то це не віз, а танк! (О. Донченко)
  • Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував. (Панас Мирний)
  • Що недавно бачив [Прокіп] у мріях, тепер здійснилось .. Не буде більше бідних і багатих, земля всіх нагодує. Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали. (М. Коцюбинський)
Надівати, накладати кайдани на кого-небудь. Приклади
  • Прийшла з великим криком .. місцева поліція, скували першого бойка, .. пов'язали ще кільканайцять [кільканадцять]. (С. Ковалів)
  • Два дні пізніше прийшли в село жандарми, вломилися до Мартинчуків, скували Марічку і забрали в місто. (Ірина Вільде)
  • Пішов [Помпілій Нума] любенько погулять І одпочить. Та, спочивавши [спочиваючи], Додумать, як би то скувать Кайдани на римлян. (Т. Шевченко)
  • Годі ж спільної розради, Що люд путами скула; Годі з нас тієї стради, Що країна прийняла! (П. Грабовський)
перен. Позбавляти можливості рухатися або обмежувати її; заважати, перешкоджати легкості, свободі рухів. Приклади
  • Щорс не хотів сковувати рух свого загону колією залізниці, він хотів, щоб його загін пересувався легко і в будь-якому напрямку. (С. Скляренко)
  • Непрохідна грязюка сковувала рух танків. (з газ.)
  • Спека ще не сковує рук, ще не розіллялася доокіл. (Є. Гуцало)
  • Тільки коли він вступив у сіни і глянув на сходи, по яких збігав позавчора, .. – згадки линули на нього холодною водою і скували вільність рухів. (М. Коцюбинський)
  • Біль і повна фізична безпорадність знову скували його на ліжкові. (Л. Смілянський)
  • Владний погляд сковує його, якесь незвичайне тепло охоплює всю істоту. (А. Хижняк)
  • Холодний вітер сковував усе тіло, холодив груди. (Ю. Збанацький)
  • Переляканий підвівся [Никифор], хотів схопитись на ноги. Але не схопився, бо страх скував тіло, одібрав мову... (С. Скляренко)
  • Помітивши бійця, старий мовби прокинувся з глибокої задуми, що скувала його всього. (О. Гончар)
перен. Позбавляти можливості вільно діяти; перешкоджати свободі дій, прояву, вираженню чого-небудь. Приклади
  • Хтось між ними був зайвий, і це сковувало вільну мову. (О. Гуреїв)
  • Перший сумнів, що закрався Павлові в голову, почав усе далі рости, поступово сковувати його думки і вчинки. (В. Кучер)
  • Безсила лють скувала волю Віктора. (Іван Ле)
  • Партизани України сковували значні сили противника, зривали своєчасне перекидання німецьких військ на фронт. (з публіц. літ.)
перен. Щільно оточувати, охоплювати з усіх боків кого-, що-небудь. Приклади
  • Здається, тиша навіки скувала бір, і вже сумні тіні, немов з нудьги, затіяли свою довічну, німу гру... (С. Васильченко)
  • Біля Запоріжжя Дніпро вже скували бетоном, і хвиля його вдень і вночі крутить потужні турбіни. (В. Собко)
  • Похнюпившись, стояли пани навколо кафедри, і глибоке мовчання скувало юрбу. (З. Тулуб)
  • Важка посуха скувала увесь степ, обгорнула палючим жаром весь південь. (В. Кучер)
перен. Робити твердим, заморожуючи; вкривати льодом (річку, озеро і т. ін.). Приклади
  • Морозець сковував грязюку. (В. Собко)
  • Морози все дужче сковували Дніпро. (С. Скляренко)
  • Люті морози скували землю, прикрили її снігом глибоким. (Панас Мирний)
  • Зима випала рання, мороз давно скував болота і малі річки. (В. Гжицький)
  • Холодом скувало калюжі, і блискуче струп'я лунко тріщало під ногами. (І. Цюпа)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.