СКЛЕЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СКЛЕ́ЮВАТИ

Скріплювати що-небудь за допомогою клею або чогось липкого, клейкого. Приклади

З якою любов'ю він вистругував дощечки, склеював їх, натягував струни! (О. Донченко)
Вправно склеїв [хлопець] цигарку слиною. (Л. Смілянський)
Клейкі виділення попелиць, попадаючи на волокно коробочок бавовнику під час розкривання їх, склеюють його. (з наук.-попул. літ.)

Виготовляти або відновлювати що-небудь розбите, розірване, розламане і т. ін., скріплюючи його частини чимсь липким, клейким. Приклади

[Співець:] Зібрав я все, що тільки заціліло, зложив і склеїв, – арфа невеличка, та в ній нема і скіпки несвятої. (Леся Українка)
Кораблика хлопчина склеїв І цілий день його пускав. (М. Рильський)

перен. Компонуючи, поєднуючи разом, утворювати одне логічно зв'язане ціле. Приклади

Дивлячись крізь широке вікно лікарні на оскліле коло місяця, він почав повільно відновлювати в пам'яті і склеювати в одне уривки тих подій, які ціле літо бентежили його душу. (М. Ю. Тарновський)
Юзя писала листи ще зовсім по-дитячому, самими фактами, та й тих не вміла склеїти докупи. (Леся Українка)
Графоманську писанину в літературному потоці іноді з першого погляду не помітиш: тих, хто вміє “писати”, склеїти сякий-такий сюжет, заримувати певну сентенцію, чимало. (із журн.)

перен. Відновлювати, налагоджувати, улаштовувати що-небудь. Приклади

– Пусти мене, Саво! Не така річ кохання, щоб можна було його склеювати, коли воно зломилося. (В. Собко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.