СКИПАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

СКИПА́ТИ

Доходити до стану кипіння; закипати (у 1 знач.). Приклади
  • Вже почала вода скипати. (М. Стельмах)
  • Жовтогарячі паростки вогню жадібно лизали закурений казанок, де скипала чорба. (З. Тулуб)
  • – Молоко скипіло, неси. (Л. Яновська)
  • [Бабуся:] Скипів чайок. А гості ваші де ж? (Л. Дмитерко)
  • Чайник скипів, подорожні попили чаю з сухарями і рушили. (В. Гжицький)
  • * У порівн. Круг неї гори курились од мричі, наче скипіли гірські потоки і запарували. (М. Коцюбинський)
чим і без дод., перен. Дуже пінитися, бушувати (про море, ріку, хвилю і т. ін.); закипати (у 2 знач.). Приклади
  • Синя хвиля скипала молоком біля їх ніг, а відтак танула і шипіла на піску. (М. Коцюбинський)
  • Внизу темніла прірва, на дні якої скипала дніпрова вода. (С. Голованівський)
  • Брів [Кирило] серед жита і дивився.., як скипало молоде жито синім шумовинням колосся, як било хвилями у чорний ліс. (М. Коцюбинський)
перен. Дуже збуджуватися, дратуватися; закипати (у 4 знач.). Приклади
  • – Плювати на цю сільську філософію! – скипає Кульницький. (М. Стельмах)
  • [Селім:] Він звелів повісити невинного чоловіка, а я сказав слово в оборону, і от він розгнівався, аж скипів. (В. Самійленко)
  • [Річард (скипів, але погамував себе):] Такої мови не чувано в сій хаті досі. (Леся Українка)
  • – Ви не тямите, що ви кажете .. – скипів раптом Василь Маркович. (О. Довженко)
  • Митька одразу помітив Васю, став проти вікна й показав йому язика. Вася скипів і ледве втримався, щоб не вискочити на вулицю. (Г. Епік)
  • Вона вся скипала лихою радістю. (М. Коцюбинський)
  • Боярин відкланявся і пішов, а Дмитрій скипів гнівом. (А. Хижняк)
  • Окуниха так і приросла від несподіванки до лави, потім скипіла багатирською злістю і гонором. (М. Стельмах)
перен. Наростати з великою силою (про почуття); закипати (у 5 знач.). Приклади
  • Горленко відчував, як обурення скипає йому в грудях і ось-ось прорветься. (З. Тулуб)
  • “Ні, це вже занадто!” – і у восковій душі отця Вікентія скипає обурення. (М. Стельмах)
тільки док., розм. Покипівши, досягти готовності (про страву, напій тощо); зваритися. Приклади
  • Поки скипіло варення, вона виїла його таки чимало. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Йому вже нікому було й пожалітися: батько у винниці в казані скипів, – упав якось у казан. (Панас Мирний)
тільки док., рідко. Щільно з'єднатися, зліпитися; прикипіти. Приклади
  • * У порівн. Два обличчя, одне ніжне, випещене, друге Настине – засмажене, мужицьке, стулилось одно з одним, як скипіли. (С. Васильченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.