СКИГЛЮ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Підвивати, жалібно чи радісно повискувати (про собак та інших тварин); скавучати. Приклади

Барбос і брехав, і заливався, аж вив, аж скиглив, неначе вів кого за поли од воріт до причілка. (І. Нечуй-Левицький)
[Кассандра:] Гієни бродять по руїнах Трої і лижуть кров іще живу... гарячу... обнюхують ще не застиглі трупи і радо скиглять... (Леся Українка)
Улицею біжить чиєсь собача. Воно метушиться на всі боки, нюхає слід і тихо скиглить. (С. Васильченко)
Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче. (Т. Шевченко)
Все живе затихло, примовкло, тільки сови та пугачі літали над головами Кобзи і Марка, скиглили, пугикали та й ще більш додавали суму. (О. Стороженко)
Над самими хвилями, часом торкаючись крилом води, летіли сполошені чайки й скиглили: “Ки-и-ги... Ки-иги!..”. (С. Скляренко)
Хлипа з голоду дівчатко З-під рядна в кутку; Під грудима [грудьми] немовлятко Скигле в сповитку. (М. Старицький)
Плакала, тужила мати. – Ну, годі скиглити, стара, – сказав Бульба. – Козак не на те, щоб возитися з бабами. (О. Довженко)
Тепер сестричка Орися – лікар, завідує в районі родильним домом, діточок вона лікує, щоб здорові були і не скиглили. (Остап Вишня)
Тут, серед поля, скиглить голодний люд свою голодну пісню... (Панас Мирний)
Вечорами у Липки Йдуть буржуйські синки. В кабаре скиглять скрипки, Ллються вина п'янкі. (В. Бичко)
Хрипить орган... Скиглить скрипка... (Остап Вишня)
Піднялась страшенна хуртовина.., а мене так і валить, так снігом і заміта; кричу, так що з мого крику, коли вітер на десять голосів і реве, .. і скиглить, і гоготить!.. (О. Стороженко)
Не спиться мені глупої ночі. Сиджу та слухаю, як скиглять вітри на чужині. (М. Олійник)

розм. Утворювати різкі, пронизливі звуки (про механізми, машини та ін.). Приклади

Стукають молотки, скиглять терпуги, спалахують сліпучі вогні електрозварювання... (Остап Вишня)
Сичать паровози. Скиглять вагонетки. (Я. Качура)

перен., розм. Набридливо скаржитися, жалітися на що-небудь; плакатися. Приклади

Якщо ти поводишся зле із сім'єю, Не скигли, що смерті бажають твоєї. (А. Кримський)
[Килина (Заводить):] Втопила ж я головоньку навіки за сим п'яницею! [Лукаш:] Мовчи! Не скигли!! (Леся Українка)
– І це може бути, – погоджується Мірошниченко і дивується, чому Григорій Михайлович не скиглить і не нарікає на свою долю. А нарікати є на що. (М. Стельмах)
Санько сидів на лаві й скиглив: – Ну, мамо, ну дайте чого добренького попоїсти! (Б. Грінченко)
– Сьогодні ще зранку ходить [дитина] за мною слідком, – розказує далі пані, – скиглить: дайте, мамо, копійку, в театр на кумедію піду. (С. Васильченко)

СКИ́ГЛИТИ