СКАРЛЮЧЕНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

СКАРЛЮ́ЧЕНИЙ

розм. Дієпр. пас. до скарлю́чити 1. Приклади
  • На скелях росли низенькі корячкуваті сосни, скарлючені бурями. (О. Донченко)
у знач. прикм. Який зігнувся, зіщулився; скорчений. Приклади
  • Його погляд упав на скарлючену постать Таранушки. (А. Хижняк)
  • На одну ногу крива [Солоха] і правої скарлюченої руки до рота не піднесе. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вже видно було, як хижо витяг [сокіл] вперед свій кривавий дзьоб та гострі скарлючені кігті. (Ю. Збанацький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.