СКАЛКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СКА́ЛКА

Відколотий, відбитий шматок чого-небудь твердого; осколок. Приклади

Чарка впала додолу й розбилась на скалки. (Леся Українка)
На лобі глибока рана: різонуло, мабуть, великою скалкою розбитої шибки. (Ю. Шовкопляс)
Із рюкзака гранчасту скалку сизу бере геолога рука. (І. Гончаренко)
* Образно. Перед їхніми очима розбилося на скалки життя, яке ще вчора здавалося досить тривким. (П. Загребельний)
Часами тільки бомба огнева Могильну тишу розбивала гучно І всіх навколо ранила скалками. (Леся Українка)
На подвір'я падали скалки від снарядів. (П. Панч)
Вони міцно потиснули руки і якийсь час стояли мовчки, заглядаючи один одному в очі, відновлюючи в своїй пам'яті скалки минулого. (Н. Рибак)

Тонка тріска, перев. сухого дерева. Приклади

Стара мати вигорнула з печі жарину, притулила до жарини скалку .. й засвітила каганець. (І. Нечуй-Левицький)
Наготувала [Марія] на вечір паливо для груб. Внесла раз і другий. Присіла біля груби й колола скалки до підпалу. (С. Тудор)
Нестерчук старанно підкладає в пічку смолянисті скалки. (Ю. Збанацький)
* У порівн. Офіцер був тонкий, як скалка. (Іван Ле)
Уночі, як скалка догоряла, я Артемові кошулю вишивала. (М. Драй-Хмара)
Федоська запалила і поставила на припічку, під комином, тріскучу скалку. (М. Олійник)

Тонка, гостра трісочка, гострий осколок металу, скла і т. ін., які застряли у шкірі, в тілі; скабка. Приклади

Сільська дячиха аж позеленіла, побачивши, кому вона дала дорогу .. Схилилася і почала мовби щось виколупувати з-помежи пальців – от їк би [наче] скалку, чи що. (Г. Хоткевич)
– Романе, ти додому? – запитав біля сторожки Юрій Дзвонар, витягаючи з пальця глибоко загнану скалку. (М. Стельмах)

Тонкий загострений довгастий кристал льоду, інею тощо. Приклади

Мороз .. – аж скалки скачуть, аж кипить! (Панас Мирний)
Показати б Наталці оцей – в інеї – ліс .. І торкати його не можна: здається, зачепи одну оту крайню гілку, – і весь ліс захрущить, осиплеться вмить, розкришиться на скалки. (О. Гончар)
Мороз – аж скалки літали в повітрі і різали обличчя, легені. (Іван Ле)
Ясний повний місяць лив на землю блакитно-срібне світло, повітря грало міріадами скалок, немов кипіло від морозу. (А. Хорунжий)

перев. мн. Яскраві відблиски світла, звичайно на воді; полиски. Приклади

На бистрині блискучі скалки неначе бігали по воді, блищали, лисніли, миготіли. (І. Нечуй-Левицький)
Грою місячних розсипаних огнів Переливалася одна по другій скалка. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
* Образно. Зорі... Зорі... Ой, скільки зір! Тремтять у небі синьому, сиплють скалки на зрошені левади, на луки... (А. Головко)
* У порівн. Коні були гладкі, тонконогі, з сухими мордами, а шерсть вилискувала, як скалки на воді. (П. Панч)
З груби скалки скачуть. (Сл. Б. Грінченка)

перев. мн. Краплі жиру на поверхні рідини. Приклади

В тарілках парувала запашна з янтарними скалками юшка. (Ю. Збанацький)
* У порівн. В їх круглих очах, що плавали на лиці, як скалка сала у юшці, світилась передсвяточна радість. (М. Коцюбинський)

розм. Те саме, що більмо́. Приклади

Увійшов отець Єремія, сухий, як опеньок, низькоокий, ще й видроокий, з скалкою на одному оці. (І. Нечуй-Левицький)

Деталь прядки на верхньому веретені. Приклади

Обірвалась рівниця при прядінні чи залишилась її частка на скалці – все йде в угар. (з газ.)

діал. Скойка.

діал. Кремінь у рушниці. Приклади

Курок ценькнув о скалку, підсипка саркнула [зашипіла], но не вистрілило. (І. Франко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Те саме, що ска́лка. Приклади

* Образно. Нерозпізнане місто дорече розкрилося колючим скалком щастя. (В. Стус)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.