СЕРЦЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

СЕ́РЦЕ

Центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішечка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг (у людини – з лівого боку грудної порожнини). Приклади
  • Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко. (І. Нечуй-Левицький)
  • Є у фізіології таке поняття – ударний об'єм серця. Під цим терміном розуміють кількість крові, яку викидає серце в аорту за одне скорочення. (з наук.-попул. літ.)
  • Брянському розстебнули гімнастьорку, оглянули рану. Осколок пройшов у серце. (О. Гончар)
  • * Образно. У багатоголоссі святкових площ серце України – Київ. (з публіц. літ.)
  • * У порівн. Зелена лампа тепло світилась у хаті, як добре серце у грудях. (М. Коцюбинський)
  • На ту пару русалонька Тільки подивилась, Змінилася у личеньку, За серце схопилась. (Леся Українка)
  • Вона підходила до рампи, усміхаючися нам і кладучи руку на серце. (Ю. Яновський)
  • Заплакана Фросина Поляруш, тримаючись рукою за серце, обернулась обличчям до села, але вже нікого не побачила на шляху. (М. Стельмах)
Цей орган людини як символ зосередження почуттів, настроїв, переживань і т. ін. Приклади
  • Знову невдоволення ворухнулось у серці, але на цей раз – не так на себе самого, як на Діденка. (А. Головко)
  • Козаков не раз переконувався, що Павчине серце справді володіє дивною властивістю – вгадувати на відстані біду чи щастя полку. (О. Гончар)
  • – Вами свідчуся, люди добрі, що отсей Мошко .. показав мені в моїй біді більше серця, більше приятельства, ніж моя власна кров. (І. Франко)
  • – Пани.., а душі людської, серця в них немає! Їм, коли простий чоловік, то все одно, що тварюка... (Панас Мирний)
  • Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (О. Гончар)
  • Не так серце любить, щоб з ким поділиться, Не так воно хоче, як Бог нам дає. (Т. Шевченко)
  • Дратують мене оті “парочки”, заздрісно стає, хоч і чую, що це негарно, що недобре нарікати на свою долю, яка тільки на деякий час розлучила нас. Та що ж поробиш, коли розум з серцем не завжди живе у згоді. (М. Коцюбинський)
  • Серце в неї, вже здібне до любові, вперше завмирало. (Ю. Яновський)
  • Поговорив [парубок] з дівчиною – вже й каже, що полюбив, а частісінько не зна, яке у дівчини серце, яка душа. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Лікар:] Живе панночка на дозвіллі, читає, мріями усякими займається і серця нікому розказати. (Леся Українка)
  • Ти не був на нашій Україні, Хліба-солі з нами не ділив, Але знай, що серцем ми єдині, Що навік не розбратать братів. (М. Рильський)
  • Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. (Ганна Барвінок)
  • Нема чоловікові щастя, в кого жінка буде гординя; нема й жінці добра, коли в чоловіка невгамовне гордеє серце. (П. Куліш)
  • – Коли б ти знала його високі думки, благородне серце, його ідейність, чистоту душевну... ти б була зачарована ним... (М. Коцюбинський)
  • Старе серце завжди шукає, де б його погрітися, кому б його посвітити на прощання своїм погаслим світлом... (Панас Мирний)
  • Триста юних сердець вийшли за місто, щоб утворити живий ланцюг, аби набої, снаряди і продукти безперебійно надходили в окопи бійцям. (з публіц. літ.)
часто у сполуч. із займ. моє, а також зі сл. козаче, дівчинонько і т. ін., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь. Приклади
  • Згадай, серце, як з тобою Вдвох, весінньою добою, .. Ми під явором сиділи. (І. Манжура)
  • – Аркадію, ти не зробиш цього! – прокидається владність у словах і постаті Лізи. – Коли не зроблю цього, моє серце, то завтра тебе до нитки обберуть, а післязавтра і до мене твої божі люди доберуться. (М. Стельмах)
  • – Ну, спасибі ж тобі за все, серце-козаче, – сказав Палій нарешті. (Д. Мордовець)
  • Калино-малино, Ряснеє деревце! Хто ж тебе пригорне, Дівчинонько-серце? (С. Руданський)
  • “А ти, серце-голубонько, не журись Та до мене, молодчика, прихились...”. (Л. Глібов)
перен. Гнів, роздратування. Приклади
  • Соломія неначе проспала ввесь час своєї хвороби, як одну довгу ніч, і тільки тепер знов прокинулась вранці з давнім серцем, з давнім почуванням обіди [образи]. (І. Нечуй-Левицький)
  • Він попокрутив носом днів зо два: а далі – що то вже сталось йому – слухаю: ляпа ціпом. А я уже – де те й серце ділось – радію-радію. “Оце ж – думаю – синок хазяйнувать буде”. (А. Тесленко)
  • Голос у Каленика Романовича був хоч і сердитий, але звучало в ньому більше батьківського бурчання, ніж серця. (І. Сенченко)
чого, перен. Головна, найважливіша частина, центр чого-небудь. Приклади
  • – Сила їх [монголів] велика, а нещасні порядки на наших долах дозволили їм зайти аж у серце нашого краю. (І. Франко)
  • Серце організації знаходилось тут, у печері, і треба було направляти його працю так, щоб його ритмічний пульс відчували в кожному селі, у кожній хаті. (Д. Бедзик)
  • Перед командуванням стояло завдання якомога швидше взяти Запоріжжя – серце південної індустрії. (Яків Баш)
  • Головний водозабірний вузол – це серце системи, що гонить живлющу вологу на поля по артеріях – каналах. (з наук.-попул. літ.)
перен. Металева, циліндричної форми частина дзвона, розташована у внутрішній його частині; язик. Приклади
  • Стара дзвіниця .. Від серця дзвона падає вірьовка. Місячна ніч. Церковний сторож відбиває години. (І. Микитенко)
  • Він хотів ще потягнути мотуза, напружився і таки потягнув, але важке металеве серце ледве дійшло до обідка дзвона. (М. Стельмах)
діал. Медуза. Приклади
  • Між рибою біліло, як холодець, серце, тобто медуза. (І. Нечуй-Левицький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.