СЕРЦЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішечка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг (у людини – з лівого боку грудної порожнини). Приклади

Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко. (І. Нечуй-Левицький)
Є у фізіології таке поняття – ударний об'єм серця. Під цим терміном розуміють кількість крові, яку викидає серце в аорту за одне скорочення. (з наук.-попул. літ.)
Брянському розстебнули гімнастьорку, оглянули рану. Осколок пройшов у серце. (О. Гончар)
* Образно. У багатоголоссі святкових площ серце України – Київ. (з публіц. літ.)
* У порівн. Зелена лампа тепло світилась у хаті, як добре серце у грудях. (М. Коцюбинський)
На ту пару русалонька Тільки подивилась, Змінилася у личеньку, За серце схопилась. (Леся Українка)
Вона підходила до рампи, усміхаючися нам і кладучи руку на серце. (Ю. Яновський)
Заплакана Фросина Поляруш, тримаючись рукою за серце, обернулась обличчям до села, але вже нікого не побачила на шляху. (М. Стельмах)

Цей орган людини як символ зосередження почуттів, настроїв, переживань і т. ін. Приклади

Знову невдоволення ворухнулось у серці, але на цей раз – не так на себе самого, як на Діденка. (А. Головко)
Козаков не раз переконувався, що Павчине серце справді володіє дивною властивістю – вгадувати на відстані біду чи щастя полку. (О. Гончар)
– Вами свідчуся, люди добрі, що отсей Мошко .. показав мені в моїй біді більше серця, більше приятельства, ніж моя власна кров. (І. Франко)
– Пани.., а душі людської, серця в них немає! Їм, коли простий чоловік, то все одно, що тварюка... (Панас Мирний)
Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (О. Гончар)
Не так серце любить, щоб з ким поділиться, Не так воно хоче, як Бог нам дає. (Т. Шевченко)
Дратують мене оті “парочки”, заздрісно стає, хоч і чую, що це негарно, що недобре нарікати на свою долю, яка тільки на деякий час розлучила нас. Та що ж поробиш, коли розум з серцем не завжди живе у згоді. (М. Коцюбинський)
Серце в неї, вже здібне до любові, вперше завмирало. (Ю. Яновський)
Поговорив [парубок] з дівчиною – вже й каже, що полюбив, а частісінько не зна, яке у дівчини серце, яка душа. (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Лікар:] Живе панночка на дозвіллі, читає, мріями усякими займається і серця нікому розказати. (Леся Українка)
Ти не був на нашій Україні, Хліба-солі з нами не ділив, Але знай, що серцем ми єдині, Що навік не розбратать братів. (М. Рильський)
Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. (Ганна Барвінок)
Нема чоловікові щастя, в кого жінка буде гординя; нема й жінці добра, коли в чоловіка невгамовне гордеє серце. (П. Куліш)
– Коли б ти знала його високі думки, благородне серце, його ідейність, чистоту душевну... ти б була зачарована ним... (М. Коцюбинський)
Старе серце завжди шукає, де б його погрітися, кому б його посвітити на прощання своїм погаслим світлом... (Панас Мирний)
Триста юних сердець вийшли за місто, щоб утворити живий ланцюг, аби набої, снаряди і продукти безперебійно надходили в окопи бійцям. (з публіц. літ.)

часто у сполуч. із займ. моє, а також зі сл. козаче, дівчинонько і т. ін., розм. Ласкаве звертання до кого-небудь. Приклади

Згадай, серце, як з тобою Вдвох, весінньою добою, .. Ми під явором сиділи. (І. Манжура)
– Аркадію, ти не зробиш цього! – прокидається владність у словах і постаті Лізи. – Коли не зроблю цього, моє серце, то завтра тебе до нитки обберуть, а післязавтра і до мене твої божі люди доберуться. (М. Стельмах)
– Ну, спасибі ж тобі за все, серце-козаче, – сказав Палій нарешті. (Д. Мордовець)
Калино-малино, Ряснеє деревце! Хто ж тебе пригорне, Дівчинонько-серце? (С. Руданський)
“А ти, серце-голубонько, не журись Та до мене, молодчика, прихились...”. (Л. Глібов)

перен. Гнів, роздратування. Приклади

Соломія неначе проспала ввесь час своєї хвороби, як одну довгу ніч, і тільки тепер знов прокинулась вранці з давнім серцем, з давнім почуванням обіди [образи]. (І. Нечуй-Левицький)
Він попокрутив носом днів зо два: а далі – що то вже сталось йому – слухаю: ляпа ціпом. А я уже – де те й серце ділось – радію-радію. “Оце ж – думаю – синок хазяйнувать буде”. (А. Тесленко)
Голос у Каленика Романовича був хоч і сердитий, але звучало в ньому більше батьківського бурчання, ніж серця. (І. Сенченко)

чого, перен. Головна, найважливіша частина, центр чого-небудь. Приклади

– Сила їх [монголів] велика, а нещасні порядки на наших долах дозволили їм зайти аж у серце нашого краю. (І. Франко)
Серце організації знаходилось тут, у печері, і треба було направляти його працю так, щоб його ритмічний пульс відчували в кожному селі, у кожній хаті. (Д. Бедзик)
Перед командуванням стояло завдання якомога швидше взяти Запоріжжя – серце південної індустрії. (Яків Баш)
Головний водозабірний вузол – це серце системи, що гонить живлющу вологу на поля по артеріях – каналах. (з наук.-попул. літ.)

перен. Металева, циліндричної форми частина дзвона, розташована у внутрішній його частині; язик. Приклади

Стара дзвіниця .. Від серця дзвона падає вірьовка. Місячна ніч. Церковний сторож відбиває години. (І. Микитенко)
Він хотів ще потягнути мотуза, напружився і таки потягнув, але важке металеве серце ледве дійшло до обідка дзвона. (М. Стельмах)

діал. Медуза. Приклади

Між рибою біліло, як холодець, серце, тобто медуза. (І. Нечуй-Левицький)

СЕ́РЦЕ