СВІТОЧ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СВІ́ТОЧ

заст., поет. Велика свічка. Приклади

– Ходімо, куме, в піраміду, Засвітим світоч. (Т. Шевченко)
Замок був там; зброї полиск, Сміх і співи там гули, Пані, лицарі та джури В коло з світочами йшли. (Леся Українка)
* Образно. Ти [кремінь] лишень іскри пускай! Може, світоч із них загориться, Що поколінням усім вихід освітить із тьми. (І. Франко)
* У порівн. Вийшла [поезія] на велетенське поле людського існування і боротьби, як світоч, як світлий маяк у боротьбі за щастя і волю народів. (А. Малишко)
* Образно. * У порівн. Умер і він бійців хоробрих смертю, Та перед нами світочем горить Ім'я його, як приклад благородний. (М. Рильський)
Зчинилася бійка .. Хтось здер скатертину. З гуркотом упали мідні світочі. Свічки погасли. (З. Тулуб)
[Мартіан:] Світочам небесним і тим порядок дано й певний час, коли і скільки їм світить на землю. (Леся Українка)

перен. Той, хто є носієм правди, волі, освіти і т. ін. Приклади

Російських письменників, великих світочів у духовнім царстві, ми знаємо й любимо. (І. Франко)
Данте і Шекспір, Гете і Пушкін, Міцкевич і Шевченко – подвижники своєї нації і водночас – світочі людства! (з наук.-попул. літ.)

перен. Те, що є джерелом істини, правди, волі, освіти і т. ін. Приклади

– Це [Академія] світоч науки для всього слов'янства. – Атож! – радо погодився владика. (О. Ільченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.