СВІТИЛКА — ТЛУМАЧЕННЯ

СВІТИ́ЛКА

Дівчина, що виконує обряд тримання меча й свічки на весіллі. Приклади
  • – Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Де світилки з друженьками, Старости, бояре? (Т. Шевченко)
  • Став боярин, старша дружка і світилка стала, Шаблю й тройцю восковую у руках держала. (М. Макаровський)
  • Князь із молодою княгинею сидять високо на тому возі, а навкруги свахи, дружки, світилка з мечем і музики. (П. Куліш)
  • Дружки й світилки, як побачили Оксаниного судженого, оплакували товаришку та більше сумних пісень співали, ніж весільних. (А. Іщук)
  • * У порівн. Зі щебетом налетіли з-за бараку дівчата у вінках, обступили Ганну, розглядаючи її, мов весільні світилки молоду. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.