СВЯТКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
СВЯТКУВА́ТИ
що.
Відзначати свято (див. свя́то1 1, 3, 4).
Приклади
- Я святкую собі Різдво на чужині та й дні свої довершу на чужині, у вигнанні. (Леся Українка)
- Перед Великоднем Єремія з Гризельдою та сином Михайлом переїхав у Лубни, щоб там святкувати Великодень. (І. Нечуй-Левицький)
- Задумали полтавці святкувати роковини смерті нашого славного і незабутнього І. Котляревського. (Панас Мирний)
- В родині поліцейського надзирателя [наглядача] .. завтра святкують іменини єдиного сина, гімназиста 1-го класу. (М. Коцюбинський)
- Він святкував почин свого нового життя, – бо недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини. (І. Франко)
- Святкували школярі закінчення учбового року. (О. Іваненко)
- Чим частіше дідок сипав дотепами.., тим більше супився похмурий член комісії, бо він вважав, що дідок веселиться і радіє через те, що святкує розгром його теорії про походження скіфів. (Григорій Тютюнник)
розм., заст.
Не працювати, нічого не робити.
Приклади
- – Вона звикне отак святкувати – та й у будень святкує. (Панас Мирний)
перен.
Відчувати задоволення, радість, приємність і т. ін. з приводу якої-небудь події.
Приклади
- Міг би [батько] розповісти, як жде свого сокола у відпустку і як святкує нарешті душа його, коли син отак, як зараз, сидить під тополями у чабанському товаристві. (О. Гончар)
- Коли гітлерівці оголосили жалобу по армії Паулюса, Київ святкував, з'явилися листівки, вбито було коменданта. (Ю. Яновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.