СВИСТЯЧЕ — ТЛУМАЧЕННЯ
СВИСТЯ́ЧИЙ
Дієпр. акт. до свиста́ти.
у знач. прикм.
Який утворює присвист, свист.
Приклади
- На свистячих інструментах звук утворюється вдуванням повітря через отвір в корпусі (флейта) або через свисток (сопілка). (з наук. літ.)
- В її тіло впивалась гнучка, свистяча лозина. (О. Донченко)
- Натужно чахкає паровик, викидаючи в боки свистячі гейзери пари. (П. Колесник)
- Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі згуки. (М. Коцюбинський)
- Вона підвела голову і тихо спитала свистячим шепотом: – Як “не прийде”? (Ю. Збанацький)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
свистячі
Приголосні, при вимовлянні яких повітря проходить крізь вузьку щілину між зубами і язиком, напр.: с, з, ц.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.