СВЕРДЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

СВЕРДЛИ́ТИ

Обертаючи свердло, робити в чому-небудь отвори, заглибини. Приклади

Виливала [баба] переполох. Міряли мене нащось до одвірка, на одвірку, на височині мого зросту, свердлили дірку і забивали паколок. (С. Васильченко)
Сидить [Стасик] осторонь, мовчки свердлить свердлом метал і лише зрідка позиркує на Лукію. (О. Гончар)
Все щось мудрує [Іван Кіндратович] .. Пиляє ножівкою, свердлить, пригвинчує, припасовує. (Д. Ткач)
Її цікавило, для чого дід Тиміш з колгоспниками свердлять ґрунт, навіщо Ярослава креслить на папері береги балки. (В. Минко)
Займалась ця [геологічна] група тим, що шукала в пустельних місцевостях підземні джерела й свердлила артезіанські колодязі. (Л. Дмитерко)

Прочищати, проточувати отвори, ходи (про тварин і водорості).

перен. Швидко рухаючись, пронизувати повітря. Приклади

Свердлячи розпечене повітря, снаряди били, стогнали й співали на різні голоси. (П. Панч)
Ластівки стрімко свердлили вітер і на льоту ковтали їх [комарів]. (З. Тулуб)

перен. Постійно і сильно тривожити (про біль). Приклади

Тільки тепер Петро Петрович відчув, що він дуже зморився. Тіло було немов налите, в нозі свердлив кістку біль. (П. Кочура)
Біль пронизує до кісток, свердлить буравами тіло. (М. Стельмах)
Відчуття болю бувають різні .. Буває біль, який тисне, коле, ріже, стягує, тупий біль, який свердлить. (з наук.-попул. літ.)

перен. Невідступно переслідуючи, непокоїти, гнітити, мучити (про думки, почуття і т. ін.). Приклади

Вночі прокидаюсь, сідаю на ліжко й напружено слухаю, як щось свердлить мій мозок. (М. Коцюбинський)
Серце кожному свердлила одна і та ж думка – Полоз ще не знав про смерть Віри Михайлівни. (В. Собко)
Його мозок свердлило невпинно питання: “Що робити?..”. (Олесь Досвітній)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Ріжучий інструмент, обертаючи який, роблять отвори, заглибини в металі, дереві, ґрунті і т. ін. Приклади

Діждався Петро півночі, одягся, узяв з собою три мішки й свердел та й пішов до гамазеїв. (Б. Грінченко)
Він кидався на стіну залізної руди, притискав до неї пневматичний свердел, який джеркотів, наче кулемет. (Ю. Яновський)
* У порівн. – В тебе слово, як свердел; язик, як бритва. (І. Нечуй-Левицький)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.