САНОВНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

САНО́ВНИК

У дореволюційній Росії – особа, що мала високий сан, чин. Приклади

Царські міністри і сановники, дипломати і генерали .. давно закінчили своє життя на задвірках історії. (І. Цюпа)
Осторонь від трибуни стояли сановники, міністри і представники закордонних місій. (Н. Рибак)

ірон. Особа, яка зазналася, займаючи високу посаду. Приклади

Іронія стає улюбленою зброєю Ігоря Муратова в борні проти порушників норм моралі. Поет демаскує міщан, егоїстів, бюрократів, сановників. (з наук. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.