САМОТОЮ

На самоті.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

САМОТА́

Стан за знач. самі́тни́й, само́тній; самотність. Приклади

Всі радили Мотрі йти до Семена .. Мотря згоджувалась, але не виказувала цього ясно, хоч їй самій хотілось позбутися самоти. (М. Коцюбинський)
Я любила самоту, мамо. В ній працювалося і роздумувалося так свобідно й легко. (О. Кобилянська)
Сирота, одинак, він звик змалечку до самоти. (В. Гжицький)
Самота, як біль зубів, почина ссать йому серце. (М. Коцюбинський)
Самота серед людей та великого світа гірша тисячу разів, ніж у пустині... (Уляна Кравченко)
Кожен раз, коли я хоч на момент розлучався з Михайлом, я відчував якусь порожнечу й безнадійну самоту... (Олесь Досвітній)

у знач. присл. самото́ю. Без нікого; наодинці. Приклади

Він гірко й страшно ридав самотою, рукою тамуючи ридання, щоб не прокинулись поснулі домочадці. (О. Довженко)
Костик трохи не з того часу, як став лазити, покинутий без призору батька-матері, ріс собі самотою. (Панас Мирний)
Батько її вмер, а їй доходила ось-ось тридцятка. Стара мати налякалася, що дочка по її смерті лишиться самотою. (Л. Мартович)
Коли вам доводилося до війни бувати в невеличких наших містах, ви, певно, помічали там тихих чепурних бабусь, з отих, що самотою доживають свого віку в маленьких будиночках. (Л. Первомайський)
Другі до дітей, до гурту, а він знай самотою. Забереться було у бур'яни, нарве квіток .. та й грається ними нишком. (Панас Мирний)
– Що ж, – сказав він, – дурна звірюка той медвідь, самотою держиться. (І. Франко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.