САМОСУДУ — ТЛУМАЧЕННЯ
САМОСУ́Д
Самочинна розправа (без відома властей і без суду) над злочинцем чи запідозреним у злочині, а також над людиною іншої раси через расову ворожнечу, здійснювана, як правило, натовпом або групою осіб.
Приклади
- Вияви селянського самосуду проривалися тоді досить часто. (І. Франко)
- Почався самосуд. Марка били з усіх боків, він падав під кулаками, як м'яч. (І. Микитенко)
- Від самосуду Чугая врятував Ничипір Сніп. (М. Зарудний)
- Великого поширення набув [у США] збережений до нашого часу “суд Лінча” – жорстока розправа над негром з допомогою самосуду. Юрба білих за будь-яким вигаданим обвинуваченням хапає негра і карає його на смерть. (з навч. літ.)
- Глибокої осені дев'ятсот шостого року самосудом було страчено в Криничках Яреська Матвія. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.