САМОПРАВЕЦЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

САМОПРА́ВЕЦЬ

Людина, яка діє, поводиться самовільно, порушує законний порядок, вирішуючи які-небудь справи; свавілець. Приклади
  • Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий та щасливий та немилостивий – себелюбець і самоправець. (Марко Вовчок)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.