САМОБУТНІЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
САМОБУ́ТНІЙ
Який відзначається природною своєрідністю, не схожий на інших (інші); самостійний у своєму розвитку, незалежний від будь-яких впливів; неповторний, оригінальний.
Приклади
- На Русі в XI –XII ст. була своя високорозвинена самобутня культура, яка не поступалася культурам західних і східних держав. (з наук.-попул. літ.)
- Українська література, як і література кожного народу, має самобутній, оригінальний характер, своє національне обличчя. (з навч. літ.)
- М. Лєрмонтов – глибоко самобутня постать, він не схожий ні на кого. (М. Рильський)
- На весь світ славляться натхненні пісні й чудові самобутні вироби народних умільців. (з наук. літ.)
- Самобутній талант.
- Самобутній тип.
- Сила кожного таланту в умінні знайти в типовому оригінальне, самобутнє. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.