РІВЧАКОМ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РІВЧА́К

Не дуже глибокий і широкий рів; канава. Приклади

Довгим рівчаком обкопав Харитоненко свої ниви. (К. Гордієнко)
Сини Жменякові пішли на сінокоси вичистити рівчак, якого щороку вода заносить намулом. (М. Томчаній)
– Отак, – кажу, – діти. Хто про лихо забув, тому й рівчак за прірву ввижається. (І. Муратов)
* У порівн. Він провів Дороша в куток і показав на ясла, що чорніли в темряві, як рівчак. (Григорій Тютюнник)

перен. Маленьке заглиблення, складка, зморшка на чому-небудь. Приклади

Казанець брязнув закаблуками перед Онисею; його закаблуки прокопали добрий рівчак на глиняному долі. (І. Нечуй-Левицький)
Схилила вона сумно голову; потекли гіркі сльози з жовтих, мутних очей, потекли по щоках, по глибоких рівчаках. (Панас Мирний)
Старили Марцинюка довгі сірі вуса, що здавались зовсім сивими, велика лисина, яка сягала аж до рівчака на потилиці. (Ю. Збанацький)

мет. Спеціальний пристрій у вигляді канави, жолоба, по якому тече розплавлений метал. Приклади

Майстер махнув рукою, удар, удар, бризнув чавун і полився рівчаками. (Ю. Яновський)
Штампи являють собою стальні форми, в яких є порожнини, що називаються рівчаками. (з навч. літ.)

Невеликий водяний потік, що утворюється від снігових, дощових або підземних вод. Приклади

З джерел вода збирається в струмені, з них робляться рівчаки, з рівчаків річка. (Сл. Б. Грінченка)
Маленький рівчак під Соколиним під час зливи перетворювався в бурхливу річку. (М. Трублаїні)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.