РУСА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РУСІ
Етимологія: лат.

Камінь з грубо обтесаною опуклою лицьовою поверхнею, який застосовується при муруванні або облицюванні будівель.

Словник іншомовних слів

іст. Житель Київської Русі. Приклади

Руси, в складі яких були слов'яни (нащадки сколотів, зарубинців, антів-черилхівців, що проживали в басейні річки ось), створили VI століття н. е. союз племен, область якого впритул до XII століття називалася Руською землею. В неї входили Київ, Поросся, Чернігів, Сіверська земля. (з наук.-попул. літ.)
У IX-Х ст. значно розширилась область розселення східних слов'ян, яких стали називати русами, або руськими, а їх країну – Руссю. (з навч. літ.)
Київські флотилії вирушали [у IX ст.] Руським морем у Царград, а далі руси верблюжими караванами досягали Багдада в Месопотамії. (з газ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Світло-коричневий з жовтуватим або сіруватим відтінком (про волосся). Приклади

Вона ростом невеличка, Ще й літами молода, Руса коса до пояса, В косі стрічка голуба. (з народної пісні)
Примружує очі Іван голубі, Чуб русий у Йвана. (І. Нехода)
Тільки жаль мені русої коси – дівочої краси. (О. Воропай)
Русий хлопчина.
* Образно. Заходить в морі сонце русе, торкнулось хвилі. (І. Гончаренко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах