РУБИЛА — ТЛУМАЧЕННЯ

РУБИ́ТИ

Підшивати, заломивши край (тканини); підрублювати. Приклади
  • – Не жаль мені хустиночки, що її рубила, А жаль мені Василини, що вірно любила. (П. Чубинський)
  • [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила, а золотом рубила у неволі. (Леся Українка)
заст. Будувати приміщення з дерева. Приклади
  • Термін “рубити” означав “зводити дерев'яні будівлі”. (з наук.-попул. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РУБИ́ЛО

Знаряддя праці первісної людини з каменя мигдалевидної форми, потовщеного й заокругленого в основі, з загостренням на кінці. Приклади
  • Знаходять черепки посуду, кам'яні сокири, кремінні рубила, наконечники стріл. (з наук.-попул. літ.)
  • Затисненим у руці каменем можна було викопати їстівне коріння, зрубати палицю, розрубати м'ясо забитої тварини. Таке знаряддя називається ручним рубилом. (з навч. літ.)
  • Семен Трохимович висипав на стіл свої скарби. Тут були стріли, ядра, турецькі гроші, кулі, різні слов'янські вироби, підкови з татарських коней, рубило кам'яного віку... (із журн.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.