РОСТИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РОСТИ́ТИ

що. Вирощувати, розводити що-небудь. Приклади

Лукаш усе садовину ростив та кохав, та тим собі й тішився. (Марко Вовчок)
Той, хто любить паростки кленові, Хто діброви молоді ростить, Сам достоїн людської любові, Бо живе й працює – для століть! (М. Рильський)
Для майбутніх садів він ростив дерева. (М. Нагнибіда)
* Образно. Микола [Біденко] любить вирощувати квіти. А ще він захоплюється поезією, вміє її ростити сам. (з наук.-попул. літ.)

кого. Ходити за ким-небудь, доглядати когось, турбуючись про здоров'я, виховання, розвиток, харчування і т. ін. Приклади

– Доню моя, доню моя, Цвіте мій рожевий! Як ягодку, як пташечку, Кохала, ростила. (Т. Шевченко)
[Печариця:] Батько – велике слово, велика річ! Він тебе годував, ростив... на добру путь напучував... (Панас Мирний)
Ростила сина, викохувала, маленьким в любистку та м'яті купала. (В. Козаченко)
Як би він хотів .. жити біля такого ставочка, ходити за плугом, ростити дітей і забути усе-усе на світі. (М. Стельмах)
– Мої товариші сильніші за мене, бо їх ростили батьки – робітники та селяни... (Г. Хоткевич)
Він сидить з блокнотом та олівцем в руках і дивиться на свою роту, яку плекав, навчав, ростив, як мати своїх дітей. (О. Гончар)
І синів ти відважних ростила не для горя, тортур і ярма. (В. Сосюра)

що, перен. Безперервно збільшувати кількість, обсяг, розмір і т. ін. Приклади

І сорочку, і штани, .. і рушники на стінах у хаті ростила, ткала, шила, а потім і прала щотижня моя мати. (В. Минко)
От стоїть він і ростить злобу в собі. (Г. Хоткевич)
І кожен з нас в душі ростив бажання Іти вперед, на захід, до мети! (Г. Бойко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РОСТИ́

Ставати більшим на зріст, довшим, вищим, збільшуватися в результаті життєвого процесу (про людину, тварину, рослину і т. ін.). Приклади

Літа йшли-минали, старе старілось, молоде росло. (Панас Мирний)
Ріс хлопець, як гусеня на воді. (О. Гончар)
Дуби ростуть поволі, неквапливо; Хто садить дуба, – той його, можливо, І не побачить вищим, аніж сам. (М. Рильський)
Як будеш спать – будеш рости, Маленьке зайченятко. (М. Вінграновський)
* Образно. Серце в Романа росте вгору від надії, а в кишені немов бряжчать уже грошики любі... (М. Коцюбинський)
Ні вуси, ні борода не хотіли рости на його темному, як юхт, обличчі. (М. Коцюбинський)
Розуміла [Ольга], що він росте, мужніє, хоче бути дорослим. (П. Дорошко)
Росте дівча, вже й косою має. (Д. Мордовець)
– Отакий і рости, сину, цікавий до всього: життя треба знати. (А. Головко)
Хлопець ріс крикливий і запальний. (Григорій Тютюнник)
От я, так чисто сиротина, Росту, як при шляху горох. (І. Котляревський)
Росла в наймах, виростала, З сиротою покохалась. (Т. Шевченко)
Ріс я в лісі на самоті і бавився, як сам собі знав. (Марко Вовчок)
Він ріс у бруді передмістя, Де кози, попіл та бур'ян. (М. Рильський)
І на селі і на заводі мені судилося рости під вітру свист, гармоні звуки... (В. Сосюра)

Збільшуватися якісно, в розмірах, обсязі, кількості. Приклади

Сем'я [сім'я] моя щодень росла І вже до сотні доростала. (Т. Шевченко)
Чорний дим все густішає, все росте... (М. Коцюбинський)
Ріка росте, випинає брудну могутню спину, валить каміння по днищу, мов громи б'ють. (Г. Хоткевич)
В блакитній високості непомітно почали виникати хмарки. Вони росли і збільшувались, перебуваючи в безупиннім змаганні й мінливості. (О. Довженко)
Тісто зогрілося й почало буйно рости: пироги вийшли високі, рум'яні й легкі. (З. Тулуб)
З руїни, з попелу, з могили Росли будинки й квітники. (Л. Дмитерко)
Туга у Христиному серці росла все більше та більше. (Панас Мирний)
Нудна тривога, мов дерево з насіння, росла в Маланчиній душі. (М. Коцюбинський)
Пісні, оповідання, вірші Шевченка – це все був той головний ґрунт, на якому росла і розвивалася наша цікавість до сцени. (з мемуарної літ.)
Починається лайка, змагання. Крик, гук дедалі все росте, все більшає, просториться. (Панас Мирний)
Голос в Антона міцнішав, ріс, і він не помітив, що вже кричить. (М. Коцюбинський)
Йосипа все не було. Тілько [тільки] чутка про його [нього] щодня росла-ширилась. (Панас Мирний)
Слава Килигейового загону швидко росла. (О. Гончар)
Ми спускалися вниз. Тепер скелі росли перед нами, теплі, навіть гарячі, так наче в їх кам'яних жилах текла жива кров. (М. Коцюбинський)
Не може очей відвести хлопець від новозбудованого красеня-корабля, що, наближаючись, швидко росте, уже в півнеба виростає перед ним на стапелях. (О. Гончар)

перен. Ставати вищим у культурному, моральному і т. ін. відношенні; вдосконалювати, розширювати свої знання, досвід. Приклади

Я чув, що .. Росту [душею], яснішає мій зір. (І. Франко)
Ростуть молоді вчені, представники молодого суспільства. (В. Еллан-Блакитний)
– Бездарі до себе безкритично ставляться. Я бачу свої хиби, – значить я росту. (М. Хвильовий)
Добре підготовлені люди завжди прагнуть рости далі і тягнуть за собо. решту. Це природне і здорове явище. (з наук.-попул. літ.)

Мати поширення в якій-небудь місцевості, зоні, на певних ґрунтах і т. ін. (про рослини). Приклади

Кругом хати ріс зелений та густий, як руно, шпориш. (І. Нечуй-Левицький)
Росла в гаю конвалія Під дубом високим, Захищалась від негоди Під віттям широким. (Леся Українка)
Вони [співанки], здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях.., як смереки ростуть по горах. (М. Коцюбинський)
Сосна росте на пісках, на гірських схилах. Коли місце обмивають льодові дощі, обдувають снігові вітри, жодне дерево не знаходить у собі мужності рости там, тоді звичайно кажуть: “Посадимо сюди сосну”. (Ю. Яновський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.