РОСИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РО́СИ

заст. Плем'я східних слов'ян. Приклади

Про східних слов'ян, називаючи їх антами і росами, говорять іноземні писані пам'ятки ще з перших століть нашої ери. (з навч. літ.)
Ці етноніми (руси/роси), врешті злилися – контамінувалися в один – русь. (з наук.-попул. літ.)

іст., рідко. Росіяни. Приклади

Не зміг устояти [швед] проти армії російської і без всякого кровопролиття, віддавши свою зброю росам, просив миру. (з наук. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РОСИ́ТИ

безос. Випадати росі.

без дод. Падати рясними краплями, накрапати (про дощ). Приклади

Ніжний дощ росив безнастанно. (О. Кобилянська)
Отуманилося сонце, росить дощ дрібний, сонячний. (К. Гордієнко)

що. Поливати струменем, змочувати краплями якої-небудь рідини. Приклади

Бризнули з очей у хлопця сльози, Він не міг промовить ані слова, Тільки впав до ніг святого мужа, Цілував їх і росив сльозами. (І. Франко)
Щоб росила трава Не слізьми, – росою, І хижацтво не втішала Своєю красою. (П. Куліш)
Роси, роси, дощику, ярину, Рости, рости, житечко, на лану. (О. Олесь)
Бігла [Оксана] поза городами над ставом. Босі ноги росила, спотикаючись об пеньки між вербами і верболозом. (А. Іщук)
Піт росив обличчя, але всі були підтягнуті, зосереджені. (М. Шеремет)
Росить Дніпро, світам на подив, Нові сади, нові поля. (М. Рильський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РОСА́

Краплі води, що осідають на поверхні ґрунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря. Приклади

Поки сонце зійде, роса очі виїсть. (Номис)
Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. (М. Коцюбинський)
Трава сивою росою була запорошена, і холодок приємно дихав в лице. (В. Винниченко)
За лісами день згасає, на траву спадають роси. (О. Гуреїв)
Вставали ми рано, ще тільки починала парувати роса. (М. Чабанівський)
Під ранок ставало зимно .. на кінські гриви падала холодна роса. (В. Дрозд)
* У порівн. Ті сльози швидко висохли, як роса на сонці. (І. Нечуй-Левицький)
Росою холодною піт ліг на лоб. (І. Нехода)
Дитяча печаль – як ранкова роса. Вигляне сонечко – роса безслідно щезне. (М. Слабошпицький)
Свідок слави дідівщини З вітром розмовляє, А внук косу несе в росу, За ними співає. (Т. Шевченко)
На світанні знову була атака, ішли на схід сонця по скупих серпневих росах. (О. Гончар)
– У нас оце якраз яблука падають... Вийдеш на світанку, а вони – бух, бух. Візьмеш із роси, а вони свіжі, холодні. (Григорій Тютюнник)
Одного ранку ще до сонця, по білій росі, завідав [провідав] він мене у пасіці. (Марко Вовчок)
Над лугом підуть тихим льотом журавлі .. В похід росою рушили з землі... Птахи в похід. (Ю. Яновський)
Зустрінеться ватага косарів У час вечірніх рос, що впали на покоси. (М. Рильський)
Антоша став мокрий і червоний од борщу та хазяйських турбот. На його білому лобі густо осіла роса. (М. Коцюбинський)
Окуляри в теплій хаті зайшли росою, і староста нікого не видів. (Л. Мартович)
Чом очі карі сліз роса укрила..? (І. Гончаренко)
Виписувався сивоголовий .. Лікарі тисли йому руку. Сестрички ронили солону росу. Та й пацієнти чухали очі. (А. Крижанівський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

рос

Назва східно-слов'янських племен у візантійських і арабських авторів.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005