РОЗІМЛІВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РОЗІМЛІВА́ТИ

Розм'якати, розпарюватися під дією тепла (про предмети). Приклади

Опівдні розпарилась, розімліла під сонцем земля. (С. Чорнобривець)
Акація, розімлівши за день на сонці, під вечір густо, солодко запахла. (О. Гончар)
Не можна встать. Так тобі наче ввесь розімлів, розтопився, не сказати б, як віск, чи од того великого жалю, чи од щастя й надії. (І. Нечуй-Левицький)
Як про тебе згадаю, – усе моє тіло, моя душа розімліє, розпалиться в солодощах... (Ганна Барвінок)
У візку тепло, розімлів Данило. (А. Хижняк)
[Воловик:] В Струка од горілки душа розімліла. (Л. Первомайський)
[Лукія:] Полізу ж я швидш на піч, щоб кісточки хоч трохи розімліли, бо настоялася у волості вволю. (М. Кропивницький)

Розварюватися, упрівати під дією тепла й вологи (про їжу). Приклади

Микола боявся, що буде [юшка] рідка, а вона вийшла густенька – не повернути ложкою. І риба геть розімліла – не розбереш, де хвіст, де голова. (Ю. Збанацький)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.