РОЗЧУЛЕНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗЧУ́ЛЕНИЙ
Дієпр. пас. до розчу́лити.
Приклади
- Розчулені прощанням з рідними, односельчани довго їхали мовчки. (Григорій Тютюнник)
- Василь розчулений добрістю матері, йому кортить, як колись у дитячі роки, пригорнутися до її щоки. (Д. Бедзик)
- Розчулена бучними врочистостями породілля починає мріяти, що тепер у її подружньому житті настануть приємні зміни. (М. Слабошпицький)
у знач. прикм.
Приємно схвильований, зворушений.
Приклади
- Дідусь схопив руку старшого лейтенанта, гаряче тиснув її, заволоженими очима дивився в обличчя. Розчулений офіцер не знав, що сказати, а лише бурмотів щось невиразне на зразок привітання. (Ю. Збанацький)
- Вона подала здивованому й розчуленому хлопцеві сонну, мокру від роси троянду. (О. Донченко)
- Підійшла [Марія], розчулена й схвильована, стала, мов біля сестри, що сьогодні одружується, простягла до рожево-білого цвіту смугляві руки. (І. Цюпа)
- Розчулений погляд.
- Пізно вночі Тимко випустив свого постояльця. – Ну, спасибі, ніколи не забуду, – пошепки говорить Джмелик розчуленим голосом. (Григорій Тютюнник)
- У його голосі бриніли розчулені нотки, мова його була повита м'яким ліричним серпанком. (Ю. Смолич)
- Він таки ходив на ту секцію .. і писав про Мар'яну свої безнадійні, розчулені вірші. (О. Гончар)
- Старики прислали такого розчуленого листа, що дочці навіть залоскотало в горлі від радощів. (О. Копиленко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.