РОЗЧИНЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗЧИНЯ́ТИ
Змушувати розчинитися в чому-небудь (див. розчиня́тися2 1).
Приклади
- Вода має дуже важливу властивість розчиняти інші речовини. (з навч. літ.)
- При екстракційному методі розчинник розчинює олію, яка є в матеріалі. (з навч. літ.)
- Те мило, мабуть, не в силі була подолать ніяка вода, не в силі його розчинити. (І. Багряний)
- Лікується [Аврам] камфорою, п'є її, розчинивши в горілці. (М. Рильський)
перен.
Примушувати злитися з чим-небудь, стати частиною чогось.
Приклади
- Кинулися [господарі] їх [новаків] термосити, здоровкатися, розчинили в своїй компанії, і всі рушили до автобуса. (Ю. Яновський)
Розводити борошно рідиною, приготовляючи тісто.
Приклади
- Під припічком воду брала, Гречаники розчиняла. (П. Чубинський)
- – Мамо, я пироги розчиню... У мене питльованої [муки] трохи є і дрова сухі в печі лежать. (В. Кучер)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
РОЗЧИНЯ́ТИ
Відчиняти, розкривати (двері, вікно і т. ін.).
Приклади
- Повернувся він, а моя дочка іде навпроти його [нього], двері розчиняє. (Марко Вовчок)
- Хутко скочила дівчинка з ліжка і розчинила вікно навстіж. (О. Донченко)
- Шатала підвівся, розчинив обидва вікна й сів на підвіконнику, звісивши ноги на вулицю. (В. Підмогильний)
- Я розгублено .. подивився на Професора, а останній розчиняв тим часом шафу і пропонував мені ще цілу гору книжок. (Ю. Яновський)
- Парадне розчинила Тося і пропустила Саїда. (Іван Ле)
- Він .. розчиняє рота, намагається щось крикнути, але замість крику виривається хрипливий клекіт. (М. Стельмах)
розм.
Те саме, що анатомува́ти.
Приклади
- Приїхали [судові], ножі беруть, І генерала розчиняють, І яд находять в животі. (Т. Шевченко)
- Надія взялася розчиняти рибу. (С. Чорнобривець)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.