РОЗХИТАНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РОЗХИ́ТАНИЙ

Дієпр. пас. до розхита́ти. Приклади

– Вітаю вас, вітаю, панове! – закрутився старий Фрідман по хаті, підставляючи одним єдиний стілець, на якого не всякий зважився б сісти, – такий він був старий і розхитаний. (П. Колесник)
– В нас є ще такі співаки, як ось Загоруйко, йому ніякі ноти не закон, дисципліна голосу розхитана зовсім... (О. Гончар)

у знач. прикм. Який неміцно тримається, хитається; нестійкий, хиткий. Приклади

Рипнули старі, розхитані двері, й до хати увійшла Уляна Григорівна. (С. Добровольський)
За кілька хвилин солдати, грюкаючи, втягнули до залу кілька розхитаних, обламаних парт. (О. Гончар)
У коридорі стояла тиша, гомоніли тільки колеса на розхитаних рейках. (П. Панч)
Це вже й не верстат, а розхитаний стіл на чотирьох стояках. (Ю. Мушкетик)

у знач. прикм., перен. Доведений до стану занепаду; розладнаний, послаблений. Приклади

Царизм усіма силами домагався утвердити розхитаний авторитет своєї влади – в'язниці, страти і шибениці були єдиними аргументами проти визвольного руху мас. (з мемуарної літ.)
Виплакавшись, незчувся [Микола], як заснув. Дали себе знати недоспані ночі, і виснажлива праця, і недоїдання, і розхитані нерви. (В. Гжицький)

у знач. прикм. Неспокійний, розбурханий (про море, хвилі і т. ін.). Приклади

Він був як скеля серед розхитаних хвиль, що мали надію спинити на ній свій біг та знайти рівновагу. (М. Коцюбинський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.