РОЗТУЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗТУЛЯ́ТИ
Розтискати, розмикати що-небудь стиснуте, зімкнуте.
Приклади
- – Розмов – мало, – майже не розтуляючи рота, сказав він. (Ю. Шовкопляс)
- Вона підводить голову, розтулює уста, щоб щось випалити, та, глянувши парубкові у вічі, відразу терпне. (М. Стельмах)
- Вона [Мотря] силкується розтулити смажні сухі уста в посмішку і вдячно кліпає очима до Козолупа. (В. Винниченко)
- Коли розтулив [Данило] вії, то побачив, що вогнище зовсім загасло. (М. Трублаїні)
- Ви розтулюєте спітнілу .. долоню, просите: – Продайте кавуна, дідусю. (І. Сенченко)
- Аліна відчула, як рука, що стискала її серце, помалу розтулила пальці. (Ю. Яновський)
- З ванькира урочисто вийшла Федора, байдуже глянула на Клима і розтулила перед Супруном кулак. На її долоні лежало дві пари циганських сережок. (М. Стельмах)
розм.
Розкривати, розгортати що-небудь закрите, згорнуте.
Приклади
- То затуляв [Данько], то знов розтуляв картуза, щоб переконатися, що казна його на місці. (О. Гончар)
- Он прокинувся метелик, Розтуляє пелюстки. (В. Бичко)
- Польова повитиця полізла догори по стеблині жита і розтулила свої білі делікатні квіточки. (М. Коцюбинський)
Розсовувати частини, краї чого-небудь, відслоняти щось, відкриваючи те, що було закрите, затулене.
Приклади
- Доротті .. підійшла до вікна і розтулила важку гардину. (Іван Ле)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.