РОЗТАЛА — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗТА́ЛИЙ

Дієпр. акт. до розта́нути, розта́ти, розта́яти. Приклади
  • Отак і стояв [Юсуп], аж доки й згубив з очей розталу в скелях та чагарниках загадкову і мужню постать. (Іван Ле)
  • Що було зимою снігу, той весь розталий навесні земля пересохла в себе увібрала. (з публіц. літ.)
у знач. прикм. Який розтав, перетворився у рідину під дією тепла; талий. Приклади
  • Переступивши поріг, Максим скинув шапку, струсив з неї росу, що лишилася після розталого снігу. (С. Добровольський)
  • Розмиті шляхи, розталі льоди на річках і озерах, убогість краю, спустошеного недавніми переходами війська Лободи,- все це затримувало гетьмана. (Іван Ле)
  • Максим ішов навпростець по розталій ріллі. (І. Багряний)
  • Були то радощі солодкі, як весна, Що пахне теплою розталою землею. (М. Рильський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РОЗТА́ТИ

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РОЗТА́НУТИ

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

РО́ЗТАНЬ

Див. ро́зталь.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.