РОЗСУДЛИВОГО — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗСУ́ДЛИВИЙ

Здатний мислити, міркувати, діяти правильно й розумно. Приклади
  • Тихий був Василько, розсудливий. Хто його й на розум добрий наставляв, Господь його знає! (Марко Вовчок)
  • Діди правили щось про гріхи та останній час, молодші нахвалялися не пустити ворогів на виноградники, перестріляти з рушниць, розсудливі гамували запал. (М. Коцюбинський)
  • Він був спокійний, розсудливий і по змозі приховував свої почуття. (Ю. Смолич)
  • * Образно. Прийшла розсудлива зима І світ пістрявий побілила. (М. Рильський)
Який виражає розсудливість. Приклади
  • З-під тонких брів дивляться на нього гарячі карі очі – то гордовиті, то лагідні, то по-дорослому розсудливі. (П. Колесник)
  • – Спокійніше, Женю, спокійніше... Цей неквапливий, розсудливий голос належав, хоч як це дивно, так само Вадикові. (Ю. Шовкопляс)
Обґрунтований, розумний. Приклади
  • Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькові скорботи. (Панас Мирний)
  • Хлопчик знав, що батькове слово завжди тверде й розсудливе. (О. Донченко)
  • Минуле вимагає від історика розсудливої оцінки, сучасне – глибокого проникнення в суть явищ, а майбутнє – наукового передбачення, мрії. (з наук. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.