РОЗСТІБАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗСТІБА́ТИ
Робити незастебнутим, роз'єднувати що-небудь застебнуте.
Приклади
- – Але ж палить, – скаржиться до Черниша один з його колег, капітан Засядько, розстібаючи комір. (О. Гончар)
- Полюбувавшись обновою, Петрик враз затих, зітхнув і почав розстібати сорочку. (Ю. Збанацький)
- Почав [становий] розстібувати мундира, пошарив під ним рукою і витяг із бокової кишені невеличку книжечку в чорній обгортці. (Панас Мирний)
- Коли ж не стане на Ай-Петрі водить непманок мій Ахмет і зашнуровувать їм гетри або розстьобувать корсет? (В. Сосюра)
- Грицько вже розстебнув був шинелю, але .. знову став застібатись. (А. Головко)
- Андрій розстебнув комір косоворотки, ніби він заважав йому дихати. (П. Автомонов)
- Зірвала з себе [Лукія] що могла, чоловіка повернула лицем до себе, кожух розстібнула, сорочку зубами розірвала і рану, мокру від крові, зав'язала під рукою. (Іван Ле)
- Він розстібнув комір своєї широкої сорочки. (В. Підмогильний)
- Вівдя поспішно почала розстібати пасок і ґудзики на кофточці. (М. Хвильовий)
- Рука його тяглася до сумки і то розстібала на ній ремінці, то знову застібала. (Ю. Яновський)
- Марусі шуміло в голові. З якимось нахабним реготом розстібувала ґудзики і скидала з себе одежу. (Г. Хоткевич)
- На помості з'явився товариш Григор. У благім пальті він, мабуть, дуже замерз, проте тільки вийшов на ґанок, мерщій одкотив комір, ще й горішній ґудзик біля горла розстебнув. (А. Головко)
- Хлопець швидко розстібнув пряжки ременів. (В. Владко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.