РОЗСТРІЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

РОЗСТРІ́ЛЮВАТИ

кого. Піддавати смертній карі, що здійснюється пострілом із вогнепальної зброї. Приклади

Людям, рокованим на смерть, видали рушниці (вволили їхнє останнє бажання). І вони стали розстрілювати інших рокованих на смерть, аби примиритися із власною загибеллю. (В. Стус)
Бабу за те, що вона збирала колоски у полі розстріляли в неділю. (О. Довженко)
– Вчора в трибуналі Івашка розстріляли. За що? За якийсь там золотий портсигар! (О. Довженко)
– От. А тепер я зроблю тобі приговор і розстріляю, як собаку... (І. Багряний)
* Образно. Розстрілявши кривавеє вчора, у майбутнє трамбуєм ми путь. (В. Сосюра)

кого, що. Стріляючи з близької відстані, піддавати сильному обстрілу. Приклади

Взвод Черниша йшов з другим батальйоном у тил. Завдання ставилось: вибравши вогневу позицію на пануючій висоті над шосе, розстрілювати звідти разом із станкачами тилове шосе ворога і вершину перевалу. (О. Гончар)
Найстрашніші були італійські малі аероплани, що летіли над нашими головами на бриючому польоті й безжально розстрілювали. (Р. Іваничук)
Фашисти, напевно, не рушать далі, поки не розстріляють кожного дерева, кожного кущика в лісі. (Ю. Збанацький)

що. Стріляючи, витрачати, використовувати патрони, снаряди і т. ін. Приклади

– Ось у мене, Миколо, те саме. Розстрілюю кулеметну стрічку, останню. (О. Довженко)
Розстрілявши всі набої, Созінов вихопив шаблю. (М. Стельмах)

що, спец. Спричинювати утворення розстрілу (у 2 знач.) у каналі ствола вогнепальної зброї.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.