РОЗРИВАЄ — ТЛУМАЧЕННЯ
РОЗРИВА́ТИ
що.
Різкими рухами, ривками розділяти на частини, шматки; роздирати.
Приклади
- [Храпко:] Що ще за повістка? Тьфу! (Розрива її, кида і плює). (Панас Мирний)
- З'явився Шовкун і, опустившись перед Сіверцевим на одне коліно, став швидко розривати бинт... (О. Гончар)
- Ліда сіла за стіл, пише листа, спинилась, перечитує, розірвала написане, встала. (О. Корнійчук)
- Блаженко та Козаков одразу взялися старанно перев'язувати Черниша, розриваючи свої засмальцьовані пакети. (О. Гончар)
- Дорош узяв блакитний конвертик і похапцем розірвав. На маленькому аркушику було надруковано всього кілька рядків. (Григорій Тютюнник)
- З .. риданням металась вона в малій своїй літній хатині, б'ючись грудьми об стіни, розриваючи на собі одяг. (О. Довженко)
- Ольга борсалася в колючій шипшині, байдужа до того, що кущі їй розривали тіло, – захищала тільки очі. (Я. Качура)
- Очевидячки, ніж, ударивши тіло, розірвав його далі. (Ю. Яновський)
- – Так колись моя коза На льоду кричала, Як там її звірина, Бідну, розривала. (С. Руданський)
- Орда за нами. Ой, вона ще ближче! От зараз кинеться і нас розірве. (Леся Українка)
- Хіміки випаровують з нього [газу] складні молекули, розривають їх з допомогою тепла і високого тиску. (з наук.-попул. літ.)
- У великій світовій війні вирішується історична доля українського народу. Чи буде він жити і процвітати в єдиній передовій державі, чи розірвуть його на частини на довгі віки, розділять кордонами? (О. Довженко)
що.
Розносити на частини, осколки, руйнувати вибухом, пострілом, висаджувати в повітря.
Приклади
- Коли раптом Мов грім ударив, куля розірвала Завчасно стіну, і каміння гостре Посипалось навколо. (Леся Українка)
- То таки був постріл! І одначе не розірвало її [рушницю]. (О. Гончар)
що.
Роз'єднувати, розсувати що-небудь з'єднане, суцільне, утворюючи між його частинами просвіт, прогалину.
Приклади
- Тихович нервовим рухом розриває лози і йде далі. (М. Коцюбинський)
- Спалені губи з трудом розривала [баба] та білим язиком їх зволожувала. (В. Стефаник)
- Загін ішов з боями, .. розривав кільця облав і збирав сили для наступу. (Л. Дмитерко)
- Війнув вітер, розриваючи димову хмару. (С. Добровольський)
- Гнат розірвав конем коло, що замикало його з усіх боків, підскочив до однієї з каруц. (Григорій Тютюнник)
- [Ялина (вбігає):] Чи чули новину! Греблю розірвало .. біля опусту... (М. Кропивницький)
- Тишу розривають оплески і схвильований гомін. (М. Стельмах)
- Щось чорне та пелехате закрило світло і розірвало музику. (М. Коцюбинський)
- Один із тих вояків, що скочили розривати зчіплених панів, зареготався, а другий сплеснув в долоні. (І. Франко)
- З великими зусиллями розірвали їх [братів]. (Мирослав Ірчан)
що, перен.
Переривати, припиняти те, що зв'язує кого-небудь із кимсь певними стосунками.
Приклади
- Там розриваєте старий контракт, тут пишете новий. (Л. Яновська)
- Забіг би [сотник] на край світу, та уже шлюбу не розірве. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- – Імператор Никифор .. вчинив безумство, коли розірвав мир і хоче почати війну з болгарами. (С. Скляренко)
- [Барабаш:] Скажіть одверто, ви вирішили розірвати нашу дружбу? (О. Корнійчук)
з ким.
Припиняти будь-які стосунки, відносини з ким-небудь.
Приклади
- То була хвилина, Коли з самим собою розірвав [Л. Толстой] – Із тим, колишнім. (М. Рильський)
- Казимир не одержував від мене відповіді на свої листи, а замість того напевне дістав повідомлення від батьків про те, що я з ним розірвала. (Ірина Вільде)
- – Коли б швидше видужати і тоді розірвати з минулим. (З. Тулуб)
що, перен.
Знищувати те, що обмежує чиюсь свободу, самостійність, що є обтяжливим для кого-небудь.
Приклади
- Хто пута рабства розрива, Мечем свободи добува? (П. Грабовський)
- Отак у келії правдивий Іван Гус думав розірвать Окови адові!.. і диво, Святеє диво показать Очам незрящим [незрячим]. (Т. Шевченко)
- І встане велетень з землі, розправить руки грізні, і вмить розірве на собі усі дроти залізні. (Леся Українка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
РОЗРИВА́ТИ
Риючи, розкидати, розгрібати що-небудь.
Приклади
- Кури знову зграєю сходяться, сокотять, .. розривають гній своїми ніжками... (Панас Мирний)
- Під ногами шелестіли цілі замети сухого покрученого листя. Насті вподобався той шелест, і вона зумисне розривала ногами купи сухого листя. (М. Коцюбинський)
- Щоб зігрітись, він почав, наче скажений, розривати пальцями землю, одночасно човгаючи ногами й хитаючи головою. (М. Трублаїні)
- Могила мого діда Якова там! Якщо не розрили. (Г. Колісник)
- Став [Гонта]; розрива купу Ляхів мертвих: шука когось. (Т. Шевченко)
Риючи, відкидаючи землю, сніг і т. ін., робити заглиблення, яму.
Приклади
- Чорна вража сила, смерть її вхопи, бомбами розрила золоті степи. (В. Сосюра)
- Як цей Льох розриють, то звідтам воля встане. – Воля в людях, а не в Льоху, – гнівно промовив мельник і махнув рукою. (Б. Лепкий)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.